Cрібляста парша на картоплі

0
96
Зразок картоплі читачки
Зразок картоплі читачки

Інтродукований (введений в культуру) мною китайський зразок надраннього сорту картоплі під назвою Кіранда отримав широке поширення у всіх ґрунтовно-кліматичних зонах України. Він подобається городникам як найбільш ранній, в порівнянні з іншими сортами. У нього практично не буває дрібних бульб, вони відрізняються прекрасними смаковими показниками.

Є люди, які ведуть своєрідне любительське насінництво, тобто вирощують насіннєву картоплю на продаж. Причому ціна одного кілограма такого посадкового матеріалу Кіранди досягає 25-40 гривень. Отримано багато втішних відгуків про цю картоплю. На жаль, в силу своєї зайнятості та вже не зовсім юного віку не маю можливості налагодити насінництво мого ж дітища.

Насінництво – справа тонка. Потрібно вирощувати бульби на насіння окремо від основної маси картоплі. Стежити за тим, щоб насінні ділянки розташовувалися на тому місці, де будь-який сорт картоплі не вирощувався хоча б років 3-4. У період цвітіння (у Кіранди зазвичай зацвітають лише окремі рослини) потрібно відзначати, а потім і видаляти рослини, що відстають у рості або з ознаками захворювання.

Одна з наших читачок теж вирощує і розсилає бульби Кіранди. Вона в захваті від цього сорту. Але в цьому році на бульбах після збирання помітила численні плями різної форми темно-сірого або сріблястого кольору (див. фото статті). Це явна ознака того, що вони уражені сріблястою паршею. Жінка в розгубленості та просить розповісти, як їй бути в такій ситуації.

Срібляста парша не характерна хвороба для Кіранди. При високій агротехніці бульби виростають здоровими і формують високий урожай. 

Так виглядають посадочні бульби сорту Кіранда, відібрані мною
Так виглядають посадочні бульби сорту Кіранда, відібрані мною

Звичайно, будь-який вид парші, а їх в природі існує декілька: звичайна, порошиста, горбкувата, чорна, срібляста – не подарунок для бульб та їх власника.

Судячи зі стану надісланих жінкою бульб, на них ознаки захворювання сріблястою паршею. Це не карантинна хвороба. Причини її появи – посушливе літо і карбонатні ґрунти (з високим вмістом кальцію та лужною реакцією). Можливо також, що вона вносила в ґрунт перепрілий гній.

Незначно уражені сріблястою паршею бульби нормально зберігаються, але в місці їх зберігання повинна бути добра вентиляція і низька температура. А якщо парша не уразила вічка, то, обробивши бульби препаратами Максим, Ровраль або Аквафло, їх можна використовувати для посадки. Названі протруйники стали застосовувати порівняно недавно. У старих рекомендаціях радять знезаражувати бульби від парші 40%-вим формаліном, розведеним водою 1:80.

Володимир Давидов.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати: