Сьогодні, як і багато століть тому, найпоширенішою і невибагливою в утриманні домашньою птицею залишається курка. На даний час виведено більше 200 порід курей, що відрізняються розміром, забарвленням і, звичайно ж, яйценосністю. Відповідно, і вибирати породу курей потрібно виходячи з того, що ж ми хочемо отримати: м’ясо чи яйця? Якщо в пріоритеті м’ясо – беремо бройлерів, якщо хочемо поласувати свіжими якісними яйцями – купуємо курей-несучок.
Породи яйценосних курей
Серед популярних порід яєчного напрямку, що розводяться в Україні, можна виділити: Леггорн (білий, крапчастий), Мінорка, Борковська Барвиста, Українська Ушанка, Прикарпатська зеленоніжка. Серед них найпродуктивніша порода – Леггорн білий. Несучість курки-несучки Леггорн – 240-270 яєць на рік, маса яєць – 56-60 г. Леггорн використовують для створення кросів яєчних курей – міжпородних гібридів, що володіють поліпшеними характеристиками щодо обох батьківських порід.
До речі, зараз для отримання яєць – як в промисловому птахівництві, так і на приватному подвір’ї – в основному і використовується гібридний птах. На даний час в Україні розводять 17 кросів яєчних курей (6 – з білою шкаралупою яєць, 11 – з коричневою), з них більшість – зарубіжної селекції. Високою продуктивністю відзначаються такі кроси зарубіжної селекції, як Ломан Браун, Ломан Вайт, Іза Браун, Іза Вайт, Хай-Лайн, Шейвер Браун, Хайсекс Браун, Хайсекс Вайт, Домінант (його у нас розводять кілька ліній: блакитний, бурштиновий, червоний, бурий, чорний тощо) та інші.
При правильному утриманні та годуванні від курки-несучки гібридних порід можна отримати на рік 280-320 яєць при витратах корму на 10 яєць – 1,15-1,25 кг.
Чудово себе зарекомендували крос білоруської селекції Білорусь-9 і наші вітчизняні – Борки-117, Борки-2М, Слобожанський-3, Борки-колор (селекції інституту птахівництва УААН). Ці кроси відрізняються не тільки високою продуктивністю, але і стресостійкістю, птах невибагливий, акліматизований під наші умови, стійкий до захворювань.
Великою популярністю серед фермерів і дачників користуються породи м’ясо-яєчного напрямку, такі як Полтавська глиниста, Голошия, Кучинська ювілейна, Каліфорнійська сіра, Адлерська срібляста, Плімутрок смугастий, Плімутрок білий, Род-айленд червоний, Род-айленд білий, Віандот, Майстер Грей. Це великі красиві курки, що несуть великі яйця. Маса несучок – 2,0-2,8 кг, півнів – 3,0-3,8 кг, несучість – 170-260 яєць на рік, маса яйця – 55-61 г.
Обладнання пташника
Кури-несучки утримуються окремо від молодняку. При розведенні розрізняють два типи їх утримання: клітинне і підлогове. На приватних подвір’ях найбільш популярним є розведення курей в пташниках підлогового типу.
Проектування приміщення для утримання птиці повинно вестися з розрахунку 1 кв. м на 2-3 курки-несучки. Воно повинно бути сухе, тепле, з хорошим повітрообміном, але без протягів. Оптимальна температура для курей-несучок – 23-25°С, взимку температура не повинна опускатися нижче 15°С. Так що в морози потрібно влаштувати додатковий обігрів пташника.
Пташник обладнується гніздами для кладки яєць, сідалом, на якому птах відпочиває, годівницями і поїлками.
Гнізда встановлюють в затемнених місцях, з розрахунку 5-6 голів на 1 гніздо. Оптимальний варіант – дерев’яні ящики (40х40х35 см), застелені шаром стружки, сіном чи соломою. Гнізда не слід кріпити безпосередньо на стіни – по-перше, це зменшує довговічність конструкції, а, по-друге, від стін в зимовий час буде йти холод, і несучки можуть застудитися. До підлоги повинно бути не менше 60-80 см.
Сідало являє собою широку дерев’яну драбину висотою 100 см від рівня підлоги. Його зазвичай виготовляють з дерев’яних брусків перетином приблизно 4х5 см. Рекомендується верхню частину бруса робити округлою, що дозволяє куркам легко його обхоплювати. Відстань між горизонтальними брусками має становити близько 25-35 см. Одній курці потрібно 25 см сідала, взимку щільність посадки бажано збільшити.
Один з важливих моментів – освітленість пташника. Загальна площа вікон в курнику повинна становити 1/12 площі підлоги. Оптимальна тривалість світлового дня для несучки становить 16 годин на добу, тому в зимовий час подбайте про додаткове освітлення в курнику. Без додаткового освітлення кури взимку нестися не будуть. Інтенсивність електричного освітлення – 3-4 Вт на 1 кв. м підлоги. Світильники використовуємо з герметичними плафонами, маємо їх на висоті 1,7-1,8 м від підлоги.
На підлозі повинна бути чиста, суха підстилка: це може бути тирса, лушпиння або подрібнена солома. Підстилку замінюють по мірі забруднення.
Обов’язково влаштуйте вигульний дворик. Він повинен плануватися з розрахунку не менше 1 кв. м на курку-несучку. Бажано обладнати його навісом, що захищає птицю від перегрівання і дощу. Вольєр засипаємо свіжим піском, бажано великим річковим. Птахи його із задоволенням клюють, він їм потрібен для правильного травлення. Для виходу птиці на вигул в стіні пташника на висоті 5-7 см від підлоги необхідно обладнати лази розміром 30х40 см. Якщо є можливість, випускайте птахів на вільний вигул. Гуляючи по травичці, птиця знайде все, що їй потрібно для життєдіяльності, і вам вже не потрібно буде ламати собі голову, як же урізноманітнити раціон ваших несучок.
Годівниці та поїлки необхідно встановити і в курнику, і на вигульному дворику. Добре себе зарекомендували ніпельні поїлки і годівниці з вертушками. У лотках на кожну курку має припадати 10-15 см довжини. Кількість годівниць беремо з розрахунку: 10 см довжини ємкості на одну курку.
Слід пам’ятати, що водний обмін у курочок-несучок в два рази інтенсивніше, ніж у бройлерів, кожна з них на добу при температурі повітря від 18 до 22°C випиває в середньому 200- 250 мл води. Якщо годівля проводиться тільки сухими гранульованими сумішами, норму збільшують на 20-30%. Виходячи з цього, розраховуємо кількість поїлок.
Обладнайте в пташнику зольні ванни – дерев’яні ящики, наповнені сумішшю золи, глини і піску (в пропорції 1:1:1). Вони позбавлять птахів від клопів, кліщів та інших паразитів.
Курям-несучкам обов’язково дають мінеральні добавки. Годівницю для мінеральних добавок за необхідністю ділять на кілька відділень (наприклад, вапняк, черепашка, гравій).
Годування
Лікарі ветеринарної медицини не рекомендують застосовувати вологий тип годівлі, так як велика ймовірність закисання і псування мішанок. Вологі кормосуміші готують невеликими порціями безпосередньо перед годуванням, давати їх потрібно 3-4 рази на день. Кормосуміші в годівниці повинно бути стільки, щоб кури могли її з’їсти протягом години. Після годування годівниці потрібно ретельно мити, інакше вони стануть справжнім розсадником інфекції.
Перевага цього типу годівлі в тому, що курям можна згодовувати все, що росте на городі, тобто можна заощадити на покупці зерна і комбікормів. Але в будь-якому випадку 30-40% раціону повинні складати зернові суміші. Їх дають птиці вранці та ввечері, причому вранці згодовують 1/3 норми, попередньо проростивши зерно, інше зерно – ввечері в сухому вигляді.
При комбінованому типі годування, який на даний час застосовують тільки в присадибних, дрібних фермерських і дачних господарствах, використовують сухі зернові суміші, комбікорми і вологі мішанки (морква, буряк, гарбуз, комбісилос, дріжджі пекарські, трава та ін.). Сухі корми птах отримує без обмеження в будь-який час.
Перед згодовуванням зернові корми подрібнюють. Для дорослої птиці зерно подрібнюють на велику дерть (3 мм), для молодняку – 1- 2 мм, соковиті та зелені корми – до 2,5 мм. При змішаному і вологому типі годівлі курям-несучкам додатково дають вітамінно-мінеральні добавки, які підмішуються в основний корм. Обов’язково потрібно давати кальційвмісні комплекси (Кальфостонік , Трикальційфосфат і ін.). На формування яйця йде багато кальцію, тому курка не може нести постійно яйця, якщо не отримує достатньо кальцію.
Профілактика хвороб у курей-несучок
Для попередження захворюваності курей-несучок необхідно своєчасно проводити прибирання і дезінфекцію приміщень та обладнання пташника (поїлок, годівниць, сідал, гнізд тощо), забезпечувати повноцінне годування птаха і виконувати основні санітарно-гігієнічні умови його утримання.
Вся птиця, що утримується на приватному подвір’ї, в обов’язковому порядку 2 рази на рік вакцинується від хвороби Ньюкасла.
Для профілактики кишкових інфекцій раз на місяць курей рекомендують пропоювати слабким розчином марганцівки. Його наливають в поїлки в першу половину дня, а потім їх наповнюють звичайною питною водою.
Для профілактики бактеріальної інфекції раз на квартал пропоюють птицю антибіотиками. Вибір препаратів величезний, але багато фермерів обмежуються Левоміцитином. Доступно за ціною і досить ефективно. 1 таблетку Левоміцетину розчиняємо в 5 л води і таким розчином один раз пропоюємо несучок. А потім заповнюємо поїлки звичайною водою.
Не можна давати одночасно розчин марганцівки і антибіотик, один із засобів дають на початку місяця, інший – в кінці. Антибіотик даємо птиці не пізніше, ніж за 10 днів до забою.
Для профілактики кокцидіозу 2-3 рази на рік пропоюємо птицю кокцидіостатиками: Байкокс 2,5% – 1 мл на 1 л води, Солікокс – 2 мл на 1 л води, Ампроліум 22% – 1,4 г на 1 л води, 1 пакет (10 г) на 7 л води. Випоюємо протягом 2-3 днів.
Для підвищення опірності організму до хвороб, поліпшення загального самопочуття, підвищення несучості пропоюємо птицю полівітамінами (Ундевіт, Тривіт,Чіктонік, MI Cal Vit та ін.). На 1 л води беремо 1 мл полівітамінів. Такий розчин дають 1 раз на місяць.
Для поліпшення несучості курей дають риб’ячий жир (2-3 г на 1 л води) за схемою: 7 днів лікування, 7 – перерва. Такі курси дозволяють підтримувати імунітет пернатих протягом всього року.
Корисно, особливо в зимовий час, пропоювати курей-несучок відварами кропиви, березового листя, соснової хвої. Наливаємо відвар у поїлки 2-3 рази на тиждень. Півдня кури п’ють відвар, а потім заповнюємо поїлки звичайною водою. Цілющі відвари підвищують імунітет і несучість птиці, покращують обмінні процеси.
Для профілактики глистів пропоюємо курей Левамізолом 10% (на 1 склянку води 1 мг препарату). Розчин даємо 3 дні, курс лікування повторюємо через 2-3 тижні.
Можна використовувати і народні засоби – розчин полину, наприклад (на 1 л води 3 ст. ложки сухого полину, кип’ятять на повільному вогні 10 хвилин). По 5 крапель відвару закапують в рот кожної несучки, курс лікування – 3 дні. Проводимо раз на квартал. Також можна використовувати часник, чорний перець немелений, гарбузове насіння.
Єлизавета МАРТОВА.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Руанські качки: краса і смакота
- Гуси Лінда дають до 12 кг м’яса
- Перепілка. Маленька пташка, та завзята
- Качка – птиця скоростигла
