ВИБОРИ БЕЗ ВИБОРУ

0
39
Выборы без выбора...
Читати російською мовою

Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів…

Ліна КОСТЕНКО.

Свого часу я збирав передвиборчі обіцянки: листівки, плакати, календарі, програми майбутніх президентів, народних депутатів, депутатів місцевих рад усіх рівнів і від різних партій. Як знаменитий Остап Бендер досьє на громадянина Корейка. Для того, щоб потім звірити слова з конкретними справами, адже, як відомо, «що написано пером – не вирубаєш сокирою». За багато років зібралася значна колекція: і за кількістю паперових листів, і за вагою макулатури. Нещодавно вирішив перешерстити архів, порівняти обіцяне і виконане. Виявилося, порівнювати-то нічого, а аналізувати – тим більше. Одні порожні слова.

Не встигли озирнутися, як нові вибори приспіли, а за ними, як в тій байці, і «зима котить в очі». Що ж цього разу обіцятимуть народу претенденти на папаху? Правда, на місцевому рівні масштаби не такі вражаючі, але заруба обіцяє бути ще та! Особливо в територіальних громадах. Примітно, що по ходу передвиборної кампанії відбувається зміна «коней на переправі»: кандидати, які раніше перебували в одних партіях і рухах, терміново переходять в інші, перефарбовуються на ходу. Хвилююся ось за бідолах, хоч би потрібної фарби на всіх вистачило.

Кожен день не встигаю забирати з поштової скриньки чергову передвиборчу макулатуру. Не знаю, чи радіти: кандидатів так багато, листівки, газети, програмки одна красивіше за іншу, а почитаєш – і диву даєшся! І хто їх складав?! Загальні фрази, заклики, гасла… Ніякої конкретики!

– Так, вибори завжди тема нервова, гаряча, спірна, слинобризкувальна, інфарктно-травматична, істерична, я б навіть сказав – вибухонебезпечна, –
підходить до мене сусід з іронічною посмішкою на обличчі. – І в прямому, і в переносному сенсі. Адже у кожного свій погляд на життя, на існуючі проблеми. Свої цінності (при цьому він ще раз саркастично посміхнувся). Своя логіка. Своя правда. Чого вже тут нам лізти в калашний ряд, де і так місця не вистачає. А корито ж одне, претендентів підгодуватися на халяву-он скільки! – потряс він пачкою щойно вийнятої з поштової скриньки друкованої продукції. Одне тільки радує: буде чим взимку піч розтопити.

– Хоч якась користь, – згідно киваю головою. – Листоношам роботи додалося. Агітатори з ніг збилися – тільки встигай зустрічати і проводжати гостей, хвіртка весь день не закривається. У вихідні хоч з дому збігай! Запитав у однієї агітаторки: а ти сама віриш у того, за кого агітуєш? Образилася…

– На них нарікати нічого, – попихкуючи цигаркою, продовжує сусід розмову, – вони люди підневільні, хоч таким чином якусь копійку зароблять. В умовах коронавірусу скільки людей втратили роботу, ось і ловлять момент. Тут вже не до моральних принципів і високих матерій, можна ними й поступитися. Сім’ї годувати чимось треба.

Відверто кажучи, вибори набридли. Дістали. Дратують. Озлоблюють. Знову ділять людей і регіони на добрі та погані, друзів і ворогів. Що при цьому пригнічує: всі ж прекрасно розуміють і знають, що ніяких кардинальних змін на краще не буде і не передбачається. Але ж ні: глотки рвуть до хрипоти, сорочки – слідом за ними, кулаками в груди стукають, немов молотом по ковадлі – ось які ми патріоти! А ви не кричіть, не доводьте, не агітуйте, а просто робіть корисне для держави. Для конкретного міста, селища, села, вулиці, сім’ї…

– Що ти пропонуєш? – на прощання ніби знехотя запитав сусід.

– Треба вибирати.

– Кого?..

І, не дочекавшись відповіді, неспішно пішов на двір, притискаючи до себе важку пачку передвиборно-агітаційної продукції. «Це скільки ж грошей знову пущено на вітер? – подумав я. –
а скільки ще пустять? У селищі ось уже скільки років дороги в вибоїнах. У лікарнях немає необхідних ліків і сучасної діагностики. Засобів захисту населення від коронавірусу. Школярам захисні маски купують батьки або шиють самі…» Чортихнувшись, закриваю хвіртку і йду в дім. Слів більше немає…

n ПЕРЕДПЛАТА

І НА ДУШІ ЛЕГШЕ

«Як хочеться очистити душу від окалини байдужості, – пише нам Г. П. Савченко з м. Кременчук Полтавської області. – І «Хазяїн» в цьому допомагає, тому й очікую кожен номер щотижня. Почитаю, і легше стає, світліше. Відчуваєш себе не такою безпорадною і самотньою».

Якщо ви в цьому сумніваєтеся, передплатіть наше видання з будь-якого місяця і переконайтеся в сказаному самі. Передплатити «Хазяїна» можна з будь-якого місяця і в будь-якому поштовому відділенні України, у листоноші за місцем проживання, а також, не виходячи з дому, за посиланням http://presa.ua/hazjain-dim-sad-gorod.html

Передплатні індекси: 89102 (українською мовою), 33817 (російською мовою).

Вартість на місяць – 29,83 грн.

При підписці відразу на рік – знижена вартість на “Господар” і в подарунок “Місячний посівний календар 2022”.

Редакція.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ

Пожалуйста, оставьте свой комментарий
Пожалуйста, введите здесь свое имя