Крім «Хазяїна», у нас немає спеціальної літератури,
щоб знайти відповідь на, здавалося б, просте питання:
чи можна давати «жужелицю» з пічки курям?
А також розкажіть,
як застосовувати золу з багаття в саду і на городі?
Олена СТАСЕНКО,
м. Бахмут Донецької обл.
Як ми зрозуміли, читач під словом «жужелиця» має на увазі пічну золу від згоряння кам’яного вугілля. Саме так її заведено називати в народі. На жаль, в ній міститься маса хімічних оксидів і для курей вона не придатна ні як підстилка, ні як добавка до раціону.
Також не бажано її потрапляння в ґрунт, де будуть знаходитися рослини, оскільки речовини, які виділяються з пічного шлаку, будуть пригнічувати ріст більшості культур. І до того ж остаточно засмічуючи землю на ділянці. Тому пічну золу доцільно вивозити з двору, як і інше неорганічне сміття.
А ось пічна зола від чистих дров (без фарби, хімічної обробки, забруднень) з давніх часів вважалася ліками. Її для лікування застосовували шамани, знахарі, а також наші з вами бабусі. Тільки ось і тут є певні правила і обмеження.
Деревна зола дуже сильний луг. Тому її основну властивість на пташнику потрібно застосовувати дуже обережно. Пропонуємо скористатися наступними рекомендаціями:
- З метою загальної безпеки деревну золу бажано накопичувати і застосовувати після тримісячної витримки.
- Свіжу золу можна використовувати для відлякування гризунів (мишей, щурів).
- Деревну золу можна з успіхом застосовувати для організації пилових ванн. Багато хто знає, як кури та індички люблять чиститися в золі. Цим прийомом ми рятуємо птахів від бліх, кліщів, вошей, пухо- і пероїдів. Однак однієї золи для цього мало (та й марнотратно).
Склад суміші для «купання» краще зробити наступним: 1 частина річкового піску і 1 частина деревної золи. Ця суміш насипається в широку ємкість, в яку зручно залазити птиці, і вона сама вирішує, коли їй прийняти пилову ванну.
- Деревна зола – прекрасна кормова добавка. Її вводимо до складу кормових сумішей до 1% від загальної кількості корма. Деревне вугілля в раціоні курей очистить організм від токсинів. Його можна класти в годівниці і поїлки в будь-якій кількості.
- Також деревне вугілля зменшує вміст аміаку в повітрі при добавці його до гною. Цю властивість потрібно використовувати взимку, щоб в приміщенні було чистіше і сухо.
Також взимку можна підсипати деревну золу на підлогу в пташнику з цією ж метою. Але попередньо потрібно змішувати її з підстилкою, щоб в пташнику не було постійного пилу, який будуть піднімати при ритті в підстилці кури.
Спалюючи у своєму саду зрізані гілки, суху траву, бадилля картоплі або соняшнику ви отримуєте прекрасне мінеральне добриво і ліки для рослин саду та городу.
Зола, що залишилася після багаття, має не меншу цінність, ніж та, що накопичувалася в печі від згоряння дров. І та, і інша містять більше 30 мінеральних речовин і мікроелементів. Особливо багато в ній калію, фосфору і кальцію, причому в легкодоступній формі.
Хороша вона і тим, що в ній немає ніяких хлорних сполук, які містяться в хімічних добривах і не подобаються багатьма городніми культурами. В золі також абсолютно відсутній азот, тому її не можна змішувати з органічними добривами, так як вона зруйнує і азот, що міститься в органіці. Зола деревних порід багата вапном, і немає рівного їй нейтралізатора для кислих ґрунтів. Вона розкислює і одночасно пригнічує патогенну мікрофлору, яка віддає перевагу кислому середовищу для розмноження. А корисним мікроорганізмам, які перетворюють рослинні залишки на поживні речовини, облуговуючі властивості золи припадають до смаку.
Зола розпушує ґрунт, покращує його структуру, допомагає «дихати» і утримувати вологу.
Додана в ґрунт зола при посадці овочевих культур додасть рослинам життєву силу і стійкість до хвороб. Чуйні на таке добриво капуста, кабачки, огірки, патисони (1-2 ст. ложки золи в лунку), також – солодкий перець, баклажани, томати (3 ст. ложки на лунку). Золу треба злегка змішати з землею або торфом, щоб не обпекти коріння рослин.
Можна вносити її в ґрунт при перекопуванні грядок (1-3 склянки на 1 кв. м). У саду, де ростуть вишні і сливи, рекомендується вносити золу по периметру пристовбурних кіл 1 раз на 3-4 роки (2 кг на 1 доросле дерево).
Обприскування або запилення захистить рослини від різних шкідників і хвороб: борошнистої роси, сірої гнилі, кили, мурах, слимаків, равликів і навіть личинок колорадського жука.
Ще більш ефективним для боротьби з хворобами рослин є приготування відвару. Для цього 1 відро золи треба кип’ятити в 3 відрах води протягом години, остиглий відвар розмішати і процідити. Бажано додати в нього розчин господарського мила (3-5 г на 1 л).
Запилення подрібненої в порошок золою необхідно проводити рано вранці, по росі, а обприскувати відваром – ввечері в суху погоду.
Адже недарма наші бабусі не знали покупних добрив, удобрювали свої городи тим, що було доступно: перегноєм, компостом і золою. Вирощені на натуральному «харчуванні» плоди, ягоди, різноманітні овочі годували й нас найціннішими вітамінами, дарували здоров’я і довголіття.
Консультував
Олександр РІДНИЙ,
інженер-технолог.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Способи обробки ґрунту
- Освоюємо цілину
- Чим нагодувати землю
- Натуральні добрива - запорука здоров’я рослин і людини
