Зміст
Зберегти вирощену городину хочеться аж до весни. Адже виростити її – це лише півсправи. Для правильного зберігання варто дотримуватися правил розташування овочів у погребі.
Найбільш оптимальна температура у льосі має бути 2-4°С. Саме при такій зберігається потрібна вологість, а плоди довше залишаються твердими й соковитими.
Картопля
Основний овоч, який прагнуть добре зберегти. Найкраще лежать середні й пізні сорти картоплі, ранні починають проростати вже у листопаді – тому таку бульбу краще спожити у першу чергу.
Насамперед, картоплю потрібно підготувати до тривалого зберігання – добре її просушити на свіжому повітрі та ретельно перебрати, щоб не було зіпсованої та з механічними пошкодженнями. Ні в якому разі її не можна мити!
У сховище не повинно потрапляти сонячне світло – воно згубно впливає на картоплю. Вологість повітря не має перевищувати 75-85%, інакше картопля гнитиме. Крім гігрометра для контролю вогкості, у погребі бажано мати термометр, аби слідкувати, щоб температура не піднімалася вище 3-4°С, бо бульба почне проростати і хворіти.
Якщо картопля зберігається в ящиках, їх потрібно добре просушити і обробити антисептиком. Ящики не повинні стояти близько один біля одного, а як мінімум – на відстані 15 см. Такий же простір має бути між ящиком і стіною.
Найпростіше зберігати картоплю насипом, але гірка має бути не вища ніж 1 м – так картопля добре лежатиме до весни. На 25-30 см висотою над бетонною чи земляною підлогою варто покласти дерев’яний піддон із щілинами 2-3 см. Картопля не торкатиметься підлоги, вільно циркулюватиме повітря, а втрати від такого зберігання будуть якомога меншими.
Харчову та насіннєву картоплю потрібно зберігати окремо або перегородити деревꞌяними щитами.
Для боротьби з гниллю господарі здавна використовували такі народні методи: перекладали картоплю сухими гілочками полину та осики. А щоб запобігти проростанню бульби, її перекладають м’ятою.
Морква
Це ще більш примхливий у зберіганні овоч, ніж картопля. Навіть незначні зміни температури, відчутні коливання вологості й надлишок кисню можуть спричинити псування, гниття. Пошкрябані та пошкоджені плоди варто відкласти окремо. Вони хоч швидко згниють, але не зіпсують решту врожаю. Оптимальна температура зберігання – 2-7°С при середній вологості.
Перед закладанням моркви у погріб, її варто просушити кілька годин після викопування. Протягом цього часу слід видалити бадилля. Це збереже її від проростання.
При зберіганні моркви у підвалі чи погребі вентиляція має бути середньої інтенсивності, бо при великій кількості повітря морква проросте. Поряд із морквою не можна зберігати яблука – вони активно виділяють етилен, який призведе до псування овочів.
Морква добре збережеться у дерев’яних ящиках. Але розміщувати їх варто не біля стіни, бо вона може бути волога. Ящики ставити потрібно не на підлогу, а на підставку чи піддон. В одному ящику має бути не більше 20 кг коренеплодів.
Чудовий варіант зберігати моркву в мішку з сухим лушпинням цибулі та часнику – воно забирає зайву вологу і береже овоч від загнивання завдяки своїм ефірним оліям. У нижній частині мішка можна зробити невеликі отвори, щоб запобігти утворенню конденсату. Моркву, шаруючи із лушпинням, можна скласти у дерев’яні ящики.
Все більш популярним стає метод зберігання моркви у глині – вона має обволікати плоди. Глинистий розчин повинен мати таку консистенцію, щоб не стікав з моркви. Немиту моркву потрібно обваляти у розчині, а потім гарно просушити в добре провітрюваному приміщенні. На зберігання у ящики її варто укладати суху.
Чимало господарів, зберігаючи моркву, надають перевагу піску. Найкраще, коли у дерев’яному ящику буде міститися не більше 15 кг моркви. Пісок, у якому буде зберігатися морква, має бути чистим, дрібним, сухим. Його треба засипати в ящик приблизно на 2 см, зверху викласти моркву в один шар. Плоди не повинні торкатися один одного та стінок ящика, бо один зіпсований коренеплід погубить решту моркви. Моркву з шаром піску в 1,5- 2 см чередувати до верху – останнім має бути пісок.
У великі морози цей овоч бажано накрити повстю чи старим одягом, бо коренеплід дуже чутливий до підмерзання, після якого він швидко стає непридатним.
За таким же принципом зберігають моркву в сухій тирсі. Але вона має бути хвойною. Завдяки своїм фітонцидним властивостям, ця тирса запобігає псуванню моркви та уповільнює проростання.
Капуста
Ранні сорти капусти не зберігають на зиму. У погріб закладають білокачанну середніх і пізніх сортів. Але попередньо їх просушують 5-7 днів.
Досвідчені городники кажуть, що зберігати капусту варто одна біля одної, а не купками, бо невдовзі зіпсується. Розкладати головки білокачанної краще на дерев’яні полиці, піддони чи навіть на східцях у вхідному погребі (у земляному вона зазвичай гниє). Вимощувати треба зрізаним качаном наверх. При чому, чим довший качан, тим довше вона збережеться.
Гарний варіант тривалого зберігання – підвісити капусту (тоді корінці та кочерижки не варто обрізати). Для цього слід прибити під стелею товсту дошку. В її бічну поверхню вбити цвяхи середнього розміру на однаковій відстані, але не густо. До кожного качана прив’язати мотузку, другий її кінець – до цвяха. На один цвях можна чіпляти лише одну капустину. Так вся білокачанна добре провітрюється.
У жодному разі не потрібно випробовувати поради, що нібито головки капусти варто замотувати у газету чи у тонкі поліетиленові пакети – вона неодмінно зіпсується. Не варто обчищати все зелене листя, тоді капуста буде менш схильна до гнилизни. Оптимальна температура зберігання – 0-2°С.
Щоб зберегти капусту компактно – овочевою пірамідою – її варто правильно викласти. Не варто класти голови білокачанної на саму підлогу. Для цього потрібно підкласти дерев’яні піддони на висоті 7-10 см від підлоги. Прямокутником треба викладати спочатку найбільшу і найкращу капусту. На них у шаховому порядку класти головки поменше, далі – за таким же принципом. При такому методі повітря добре циркулюватиме.
Буряк
Серед зими, а то й раніше, він зазвичай починає висихати й морщитися. Хоча має здатність краще зберігатися ніж картопля й морква.
Велике значення для нього має вогкість. Якщо вона нижча ніж 90-95%, буряк поступово буде сохнути, морщитися, стане в’ялим. Ідеально овоч зберігається при температурі 0-2°С. При вищій – псується.
Для вдалого зберігання буряка важлива циркуляція повітря у сховищі. Тому овочі потрібно викласти на дерев’яний піддон на висоті близько 20 см від підлоги – повітря циркулюватиме рівномірно, а буряки не будуть пріти знизу. Врожай коренеплодів не повинен торкатися стін погребу. Не варто тримати буряки у великій купі – краще, коли вони будуть насипані нетовстим шаром.
Щоб якнайдовше зберегти буряк, вдаються до дієвих народних методів. Перекладають ці коренеплоди гілками горобини з листям та злегка присипають деревним попелом.
Півроку лежатиме врожай буряка, якщо овочі вмочити у розчин глини з водою консистенції сметани. Після того, як вони висохнуть, процедуру повторити ще один раз.
Часник, цибуля і квасоля
Стійких до хвороби сортів цибулі не існує. Тому перед зберіганням її треба ретельно перебрати, бо основним джерелом інфекції є уражені цибулини.
Є городники, які перед закладанням у сховище обрізають трубчате листя цибулі, та ті, в кого вона зимує з хвостиками. Проте зберігати її можна в обидва способи. Якщо ж на зимівлю лишати цибулю не чищеною, її треба добре просушити у холодку, аби вона не попеклася на сонці та не проростала. Зберігати краще тонким насипом. Коли цибуля з обрізаними хвостиками – можна помістити у ящики чи сітки.
Як варіант – тримати цибулю насипом на горищі будинку. При великих морозах достатньо вчасно накрити її старими ковдрами чи непотрібним одягом. Цибуля витримує до -5°С, а вкритій на горищі не страшні й 20-градусні морози. За таким же принципом на горищі зберігається і часник.
Хоча найкраще зберігати цибулю і часник сплетені в коси та розвішені. Ще наші бабусі тримали часник у капроновій панчосі. Для його зберігання використовують також сітки та сухі картонні ящики. Можна в ящиках пересипати часник (він має бути виключно сухим) борошном. Щоб часник лежав аж до весни, важливим є прохолода та відсутність вологи.
Квасолю ж найкраще зберігати у пластиковій пляшці у морозилці – так вона не запріє й жучки не заведуться. Непоганий варіант – полотняні мішечки, скляні чи керамічні ємкості, щільно закриті кришками. Помістити їх треба у сухе, темне місце, віддалене від батарей опалення. Щоб уникнути жучка, до кожної ємкості варто кинути дрібку насіння кропу, лавровий листок, гілочку розмарину чи розрізаний навпіл зубчик часнику.
Кілька разів на місяць городину слід оглядати. Відбирати не лише зіпсовані плоди, а й ті, що втратили пружність.
Віта КОНОВАЛЕНКО.
До теми
Зберігання хрону в свіжому стані
Корені хрону викопують восени і зберігають в підвалі у вологому піску.
Для тривалого зберігання в свіжому вигляді відібрати неушкоджені, більш гладкі і товсті корені хрону. Їх потрібно обтрусити від землі, але не мити і не скоблити. Укласти в посуд зі слабо зволоженим піском. Найсприятливіша температура повітря -0-1°С при відносній вологості повітря 85-90%.
Можна тримати корені й на відкритому повітрі, заривши в землю і зверху покривши ґрунтом і недавно перепрілим гноєм. Можна залишити їх на тому місці, де росли, покривши грядку рослинними залишками або перепрілим гноєм, щоб не замерзли.
Г. Д. ЗДОРОВИК,
м. Коростень
Житомирської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Прищипування помідорів
- Дерево аґрусу: оригінально, гарно, зручно
- Родом з Брюсселя
- За суницею – на дерево!
