Цитата номера
Ніколи не буває великих справ
без великих труднощів.
Ф. ВОЛЬТЕР
Як відомо, «один раз на рік сади цвітуть»,радуючи око і наповнюючи повітря неповторним ароматом. А коли біло-рожевий снігопад зменшиться, починається проза життя: як вберегти ніжну зав’язь, щоб потім отримати добрий урожай плодів і ягід. Адже після того, як дерева і кущі в садках відцвітуть, на них накидається незліченна армада всіляких шкідників: попелиці, плодожерки і т. п.
«Не встигли порадіти рясному і гарному цвітінню садів, як виявили, наскільки висока у нинішньому році чисельність яблуневої плодожерки, – з сумом повідомляє В. Ф. Пікулик з м. Приморськ Запорізької області. – Думали, що в цьому сезоні вона нам дасть перепочинок, але ж ні, доведеться знову вести непримиренну боротьбу зі злісним шкідником, який завдає серйозної шкоди саду, харчуючись плодами яблуні і груші, а нерідко і сливи, абрикоса».
Валентина Федорівна скаржиться, що всюдисуща плодожерка в їх місцевості щорічно губить значну частину врожаю. «Кожен сезон неодноразово проводимо профілактичні обприскування насаджень дозволеними препаратами, але крилата «нечисть» з’являється в саду через деякий час вже з сусідніх ділянок, – ділиться наша читачка наболілим. – Адже не секрет, що нині препарати дорогі, тому багато садівників і дачників на профілактику просто махнули рукою. До того ж, багато ділянок виявилися просто закинутими, де привільно почувають себе різноманітні шкідники і хвороби, поширюючись по окрузі».
На жаль, але це так. І не тільки в Запорізькій, а практично у всіх областях України. До того ж, і погода сприяє розмноженню шкідників. Особливо шкідлива плодожерка в роки з теплим, помірно вологим літом, коли число червивих яблук у запущених садах може досягати 50-60%.
Боротися з плодожеркою важко, але можна, і ті, хто цим займається постійно, а не від випадку до випадку, як правило, залишаються з урожаєм. Як пише наш читач А. Г. Захаревич з Вінницької області, захистити сад від плодожерки йому допомагають ловчі пояси, які він встановлює на стовбури яблунь, хоча тільки їх часом буває недостатньо. Тоді в хід йдуть різні солодкі приманки з забродженого варення, компоту та ін. «Так, робота ця трудомістка, – погоджується Анатолій Григорович, – але без наполегливої праці, як відомо, не виймеш і рибки із ставка». Крім вже перевірених роками методів боротьби з плодожеркою з’явилися і нові, сучасні засоби, про які ми розповідали раніше і з якими будемо знайомити читачів і в нинішньому році.
Інша біда «шестисоточників» – навала попелиці, яку багато хто не без підстав називає «рослинним вампіром». Дрібні творці великих проблем доставляють немало клопоту в теплиці, пошкоджує вона і рослини відкритого ґрунту. Попелиці – величезне сімейство комах, які живляться рослинними соками. У світі відомо близько 4 тисяч видів попелиць, з яких майже тисяча мешкає в Європі. Це – зелені, червоні, сіруваті і навіть чорні маленькі комахи, величина яких не перевищує декількох міліметрів. Їх часом навіть неможливо розгледіти неозброєним оком. Зате шкоду зеленим насадженням вони приносять непоправну.
«Кожен рік вирощую овочі, експериментую з різними сортами і гібридами. Розбила на ділянці розкішний квітник. Робота на землі доставляє величезну радість, якби не ця шкідлива попелиця», – нарікає А. П. Голик з м. Нетішин Хмельницької області. Боротися з нею Алла Петрівна намагалася різними способами, але від використання хімічних препаратів довелося відмовитися, тому що овочі з грядки йдуть на стіл сім’ї, де ростуть маленькі онуки. Врятувати садові та городні культури від набридливої попелиці можна і потрібно, і про це ми теж розповімо в найближчих номерах.
Так, вихід із ситуації один: боротьбу з шкідниками саду та городу вести треба, причому постійно, а не тільки тоді, коли вона вже з’явилася. Віддавати перевагу треба передовим методам, інакше в цій сутичці «лаври переможця» – урожай овочів і фруктів – дістануться численній повзаючій і літаючій армії комах.
Магнітні бурі у червні: 8, 9.
Народний календар
Червень-різнобарв’я
Саме так називають у народі перший місяць літа. І не випадково, адже в цю пору цвіте багато рослин. Старовинна назва місяця – ізок. Так наші предки називали коників, яких в цьому місяці було багато.
На Русі в перші дні місяця було прийнято саджати огірки, сіяти інші теплолюбні культури (2 червня – Фалалей-огірочник; 3 червня – сіють льони Олені, огірки Костянтину; 5 червня – Леонтій-огірочник). На Ісакія – 12 червня – сіють боби, примовляючи: «Уродіться, боби, і крупними, і великими, на всі частини, на старих і малих!» З 25 червня – Петрова дня – сонце на зиму, а літо на спеку. Цей день ще називають запізнілим капусником: проводять останній посів огірків і посадку розсади «городньої барині».
В окремі дні селяни примічали погоду. Наприклад, 16 червня, на Луку, південний вітер – до врожаю ярих, а східний – до сирого літа.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Як самому вивести гібрид огірка?
- Закладаємо грибну плантацію
- Висадка томатів у відкритий ґрунт
- Петунія: краса без гонору
