Цитата номера
Ніколи не буває великих справ
без великих труднощів.
Ф. ВОЛЬТЕР
Як відомо, «один раз на рік сади цвітуть»,радуючи око і наповнюючи повітря неповторним ароматом. А коли біло-рожевий снігопад зменшиться, починається проза життя: як вберегти ніжну зав’язь, щоб потім отримати добрий урожай плодів і ягід. Адже після того, як дерева і кущі в садках відцвітуть, на них накидається незліченна армада всіляких шкідників: попелиці, плодожерки і т. п.
«Не встигли порадіти рясному і гарному цвітінню садів, як виявили, наскільки висока у нинішньому році чисельність яблуневої плодожерки, – з сумом повідомляє В. Ф. Пікулик з м. Приморськ Запорізької області. – Думали, що в цьому сезоні вона нам дасть перепочинок, але ж ні, доведеться знову вести непримиренну боротьбу зі злісним шкідником, який завдає серйозної шкоди саду, харчуючись плодами яблуні і груші, а нерідко і сливи, абрикоса».
Валентина Федорівна скаржиться, що всюдисуща плодожерка в їх місцевості щорічно губить значну частину врожаю. «Кожен сезон неодноразово проводимо профілактичні обприскування насаджень дозволеними препаратами, але крилата «нечисть» з’являється в саду через деякий час вже з сусідніх ділянок, – ділиться наша читачка наболілим. – Адже не секрет, що нині препарати дорогі, тому багато садівників і дачників на профілактику просто махнули рукою. До того ж, багато ділянок виявилися просто закинутими, де привільно почувають себе різноманітні шкідники і хвороби, поширюючись по окрузі».
Загляньте у садочок з ранку: головне
На жаль, але це так. І не тільки в Запорізькій, а практично у всіх областях України. До того ж, і погода сприяє розмноженню шкідників. Особливо шкідлива плодожерка в роки з теплим, помірно вологим літом, коли число червивих яблук у запущених садах може досягати 50-60%.
Боротися з плодожеркою важко, але можна, і ті, хто цим займається постійно, а не від випадку до випадку, як правило, залишаються з урожаєм. Як пише наш читач А. Г. Захаревич з Вінницької області, захистити сад від плодожерки йому допомагають ловчі пояси, які він встановлює на стовбури яблунь, хоча тільки їх часом буває недостатньо.
Тоді в хід йдуть різні солодкі приманки з забродженого варення, компоту та ін. «Так, робота ця трудомістка, – погоджується Анатолій Григорович, – але без наполегливої праці, як відомо, не виймеш і рибки із ставка». Крім вже перевірених роками методів боротьби з плодожеркою з’явилися і нові, сучасні засоби, про які ми розповідали раніше і з якими будемо знайомити читачів і в нинішньому році.
Інша біда «шестисоточників» – навала попелиці, яку багато хто не без підстав називає «рослинним вампіром». Дрібні творці великих проблем доставляють немало клопоту в теплиці, пошкоджує вона і рослини відкритого ґрунту. Попелиці – величезне сімейство комах, які живляться рослинними соками. У світі відомо близько 4 тисяч видів попелиць, з яких майже тисяча мешкає в Європі. Це – зелені, червоні, сіруваті і навіть чорні маленькі комахи, величина яких не перевищує декількох міліметрів. Їх часом навіть неможливо розгледіти неозброєним оком. Зате шкоду зеленим насадженням вони приносять непоправну.
Практичні рекомендації
«Кожен рік вирощую овочі, експериментую з різними сортами і гібридами. Розбила на ділянці розкішний квітник. Робота на землі доставляє величезну радість, якби не ця шкідлива попелиця», – нарікає А. П. Голик з м. Нетішин Хмельницької області. Боротися з нею Алла Петрівна намагалася різними способами, але від використання хімічних препаратів довелося відмовитися, тому що овочі з грядки йдуть на стіл сім’ї, де ростуть маленькі онуки. Врятувати садові та городні культури від набридливої попелиці можна і потрібно, і про це ми теж розповімо в найближчих номерах.
Так, вихід із ситуації один: боротьбу з шкідниками саду та городу вести треба, причому постійно, а не тільки тоді, коли вона вже з’явилася. Віддавати перевагу треба передовим методам, інакше в цій сутичці «лаври переможця» – урожай овочів і фруктів – дістануться численній повзаючій і літаючій армії комах.
Магнітні бурі у червні: 8, 9.
Народний календар
Червень-різнобарв’я
Саме так називають у народі перший місяць літа. І не випадково, адже в цю пору цвіте багато рослин. Старовинна назва місяця – ізок. Так наші предки називали коників, яких в цьому місяці було багато.
На Русі в перші дні місяця було прийнято саджати огірки, сіяти інші теплолюбні культури (2 червня – Фалалей-огірочник; 3 червня – сіють льони Олені, огірки Костянтину; 5 червня – Леонтій-огірочник). На Ісакія – 12 червня – сіють боби, примовляючи: «Уродіться, боби, і крупними, і великими, на всі частини, на старих і малих!» З 25 червня – Петрова дня – сонце на зиму, а літо на спеку. Цей день ще називають запізнілим капусником: проводять останній посів огірків і посадку розсади «городньої барині».
В окремі дні селяни примічали погоду. Наприклад, 16 червня, на Луку, південний вітер – до врожаю ярих, а східний – до сирого літа.
За темою також радимо матеріали Як виростити гігантські овочі? та Правильний полив.
Також читати:
