За суницею – на дерево!

За земляникой - на дерево!
Реклама

Читати російською мовою

Зміст

  1. Що за дерево таке?
  2. Гібрид для саду
  3. Суничник для приміщень
  4. Розмноження
  5. Корисні властивості

Напишіть, будь ласка, про суничне дерево:
який йому потрібен ґрунт, полив,
підживлення, як його взагалі вирощувати?
Г. В. ГУЦЕВ,
м. Слов’янськ
Донецької обл.

Що за дерево таке?

Якщо говорити про арбутус , а саме таку офіційну назву має суничне дерево, то в дикій природі він росте на кам’яних скелях і лісових галявинах в країнах Середземномор’я, Мексиці та Ірландії. Його плоди дійсно смаком нагадують нашу суницю. Вони круглі, діаметром 2-3 см, бугристі та мають оранжево-червоний колір. Здається – фантастика, адже, крім усього іншого, це дерево може приносити плоди протягом 200 років.

Деякі види арбутуса змінюють кору щороку, і скидаючи її, шелестять на всю округу, від чого їх називають шептунами. Їх деревина високо цінується у червонодеревників за здатність не розкладатися і не руйнуватися.

Гібрид для саду

А ось на присадибних ділянках можна виростити гібрид арбутуса, що має гарне ім’я Марина. Росте він деревцем висотою 3-
5 м, іноді і чагарником. Період дорослішання у нього тривалий, максимального зростання деревце досягає через півстоліття. Але зате живе воно довго, так що ви зможете передати його у спадок дітям і онукам. А що, хороша пам’ять!

Цінується суничне деревце за свою виняткову декоративність. Листки у нього красиві: шкірясті, овальні, насичено-зелені. Червоно-коричневий стовбур також привертає увагу, як і гілки, незвично вигнуті.

Оскільки Марина південка, то й умови любить наближені до рідних. Ідеальна температура для неї влітку 25°С, взимку може витримати морози до -15°С, але може і вимерзнути. Тому ростити її доцільно під плівковим укриттям.

Місце для посадки потрібно вибирати світле, але прямих сонячних променів цей гібрид не переносить: вони викликають у нього опіки листя. Півтінь теж підійде. Врахуйте, що протяги суничному дереву протипоказані категорично.

Бджоли обожнюють суничне дерево, але потрібно приготуватися до того, що мед від нього буде гірчити.

До якості ґрунту Марина байдужа: спокійно росте і на піщаних, і на кам’янистих, і на суглинках, аби земля була дренована добре. Якщо будете вирощувати суничне дерево в приміщенні, купуйте універсальний ґрунт для кімнатних рослин.

До поливу це дерево ставиться позитивно: він повинен бути хоч і рясним, але не дуже частим. Проте, у всьому потрібна міра, і якщо ви надмірно заллєте ґрунт під деревом, то спровокуєте у нього грибкові захворювання.

Підживлення суничного дерева починають ранньою весною органікою і азотовмісними добривами, вносячи їх з періодичністю 1 раз на 2 тижні. Ближче до літа і до початку осені підживлюють також 2 рази на місяць комплексними добривами, що містять калій і азот. Так деревце буде краще рости.

Обрізування суничне дерево потребує, як і будь-яке інше: слід видаляти засохлі та пошкоджені гілки, ну і при бажанні формувати крону на свій смак. Робити це потрібно ранньою весною.

Ця рослина досить стійка до хвороб, та й шкідників до себе особливо не підпускає за винятком павутинного кліща. Тому, якщо побачите на листках червоні, блідо-жовті або сріблясті плями, або в гіршому випадку сріблясту павутину, швидко приберіть шкідника зі своєї рослини.

Кліщ не любить вологи, тому проведіть обприскування Актелліком, Фітовермом, Актарою, Агравертином, Бітоксибациліном, Неороном або хоча б мильним розчином, обробляючи листя і з тильного боку теж.

Лікування грибкових захворювань, якщо вони все ж уразять деревце, потрібно проводити за допомогою одного з фунгіцидів: Топаза, Хоруса, Скора, Стробі, Таноса, Фалькона та інших.

При нестачі заліза у суничного дерева можуть з’явитися ознаки хлорозу: листя дрібніє, починає жовтіти і опадати. Лікують причину захворювання, тобто вносять залізо, використовуючи препарати Феровіт, Ферілен, Хелат заліза, Антихлороз. Дотримуйтесь рекомендацій в інструкціях, оскільки препарати можуть вноситися як під корінь, так і методом обприскування по листю рослини.

До речі, хелат заліза (найбільш доступна для рослин форма) ви можете зробити і самі, змішавши пів чайної ложки лимонної кислоти і третину чайної ложки залізного купоросу в 1 л холодної кип’яченої води. Ну і на крайній випадок можете прикопати в ґрунт іржаві цвяхи: незважаючи на простоту, цей спосіб досить ефективний.

Суничник для приміщень

Також можна тримати суничне дерево в зимовому саду, оранжереї, виносячи на вулицю в теплу пору року, а взимку підтримуючи температуру від 3 до 10°С. Але свіже повітря цій рослині необхідне, тому часте провітрювання (без влаштування протягів!) є важливою умовою для її зростання і здоров’я.

Для приміщень підходить суничне дерево великоплідне або суничник звичайний.

Поливають його не дуже часто, але так, щоб промочити всю земляну грудку (не заливаючи ні в якому разі, щоб не було застою води). Воду використовують м’яку, відстояну. Взимку полив суничника зменшують до мінімуму. Рослина ця зарахована до розряду посухостійких, тому нормально переносить нестачу вологи в період спокою.

Восени і взимку удобрювати суничник не потрібно. Якщо в період спокою не витримати зазначені температурно-вологісні умови, то деревце заздалегідь піде в ріст і дасть слабкі викривлені пагони.

Взагалі росте суничне деревце досить повільно. Якщо ви вирощуєте його в приміщенні, то, поки воно молоде, рекомендована пересадка кожні 2 роки, а в старшому віці тільки тоді, якщо побачите, що кореневій системі тісно в старому горщику. Хоча швидше мова йде не про пересадку, а про перевалку з мінімальним впливом на корені, які у суничного дерева дуже ніжні.

Чекати в домашніх умовах великого врожаю від суничника не доводиться, та й ті ягідки, які вдасться виростити, смаком не настільки гарні, як в природних умовах. Але їсти їх можна, і навіть варити з них варення. Правда, ті, хто вже ласував дивовижними ягідками, попереджають, що з’ївши їх занадто багато, можна заробити головний біль і проблеми зі шлунком.

Дуже часто суничник цвіте, але не зав’язується. В цьому випадку спробуйте зробити штучне запилення, проводячи пензликом по квітках, переносячи пилок вручну.

Розмноження

В ідеалі краще придбати вже готове вкорінене деревце. Але умільці примудряються розмножувати його і верхівковими живцями, взявши їх з маточної рослини. Заняття це складне і позитивний результат приносить не завжди.

Ще важче отримати паростки з насіння. Для цього потрібна тримісячна волога стратифікація в суміші піску (30%) і торфу (70%) в нижньому відділі холодильника і подальше семиденне замочування насіння в теплій воді.

Сіють його на глибину 1 см в куплений ґрунт для пальм, закривають плівкою, ставлять в тепле місце подалі від світла і чекають паростків близько 2 місяців.

До речі, вони, як і помідори, потребують пікірування. Але отримане з насіння деревце буде не більше 1 м у висоту, та й то через десятиліття, коли стане дорослим, хоча цвісти почне вже через пару років.

Корисні властивості

Суничне дерево, крім милування його красою, використовується і як лікарська рослина. У хід йдуть його квітки, листя і тонкі стебла. Їх сушать, потім відварюють або настоюють, потім полощуть рот при стоматиті або запаленнях горла, а також застосовують як сечогінний і потогінний засіб.

Завдяки зусиллям селекціонерів і стараннями садово-городніх магазинів, колекції любителів диковинок поповнилися ще однією чудовою рослиною. Поки вона тільки приживається в наших садах і будинках, але незабаром напевно знайде свою нішу і буде почувати себе в нових умовах впевнено, як це сталося з багатьма рослинами, що увійшли в наше життя в останні десятиліття.

Підготувала Аліна СВЄТЛОВА,
садівник.
м. Бердянськ
Запорізької обл.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ