Весняні роботи в саду: що варто знати
Весна – гаряча пора в житті кожного садівника-городника. Ще в полях біліє сніг, а він вже трудиться в поті чола на дачі. Адже активну роботу з підготовки саду до періоду вегетації і плодоношення треба починати ранньою весною, коли дерева і чагарники ще знаходяться в стані спокою.
Перший етап: робота зі снігом
Там, де снігу було в достатку, гілки дерев і чагарників необхідно звільнити від налиплого снігу, який під променями весняного сонця стає пухким, вологим і важким. Такий вантаж може зламати тонкі гілки. Якщо справа зайшла занадто далеко і гілки вже прогнулися, доведеться встановити для них опори.
Якщо сад розташований на ділянці з ухилом, поки не розтанув сніг, варто зробити поперек схилу вали з нього. Цей простий прийом дозволить затримати на ділянці талі води і вбереже ґрунт від розмивання.
Ревізія і перша обрізка дерев і кущів
Після танення снігу, якщо не очікується повернення морозів, прибираємо утеплення зі штамбів, оглядаємо перезимувалі дерева і кущі. Ділянки кори, якими поласували миші, зачищаємо і обробляємо 5%-вим розчином мідного купоросу і замазуємо садовим варом.
Надламані, сухі і підмерзлі гілки і зайві пагони видаляємо. Обрізання рекомендується провести до початку періоду вегетації (кінець лютого-березень, до початку сокоруху), інакше вона негативно позначиться на майбутньому врожаї.
Особливість весняної побілки
Сонце з кожним днем піднімається все вище і припікає все сильніше, а вночі ще лютує мороз. Кора отримує опіки, від різниці температур утворюються тріщини і розриви, тому, якщо стовбури та основи великих гілок не побілили восени, ранньою весною зробити це просто необхідно.
Але і після осінньої побілки ранньою весною настійно рекомендується відновити шар побілки, адже частина її змилася і стерлася взимку. Цю процедуру проводять в сухий, ясний день.
Особливу увагу при побілці слід приділити пошкодженим деревам. Стовбур очищаємо щіткою, прибираємо відмерлу кору, видаляємо нарости і лишайники. Садовим варом замазуємо тріщини і дупла, в яких люблять зимувати кліщі, попелиці, гусениці яблуневої плодожерки та інші небезпечні «квартиранти». Побілку цих дерев проводимо після висихання оброблених ділянок. Всю зняту кору знищуємо, так як в ній можуть перебувати перезимувалі комахи-шкідники і збудники хвороб.
Розчин для побілки можна вибрати будь-який. Здавна плодові дерева білять розчином гашеного вапна. Він надає додаткову дезінфікуючу дію, перешкоджає проникненню під кору хвороботворних мікроорганізмів і комах. Приготувати такий розчин дуже просто: 2,5 кг гашеного вапна розчинити в 10 л води і додати трохи мучного клейстеру. Замість клейстеру можна додати 1 кг глини або 0,8-1,0 кг свіжого коров’яку. Можна скористатися розчином такого складу: 2 кг гашеного вапна, 300 г мідного купоросу на 10 л води.
Кора молодих дерев більш тонка і ніжна, тому і білити їх слід менш концентрованим розчином вапна, а можна скористатися водоемульсійною або акриловою фарбою. Акрилова фарба – найстійкіша, але і коштує вона значно дорожче вапна. Прекрасний варіант для молодих дерев побілка крейдяним розчином. І недорого, і кора вільно дихає.
«Гарячий душ» і прибирання –
профілактика проти хвороб і шкідників
До початку вегетації ягідні чагарники обрізають і поливають гарячою водою (температура близько 80°С). Такий полив згубний для комах-шкідників і не небезпечний для самих рослин. Відразу після поливу рекомендується обсипати кущі тютюновим пилом.
Властивості та особливості
Як тільки зійшов сніг, в саду потрібно зібрати і знищити опале листя і бур’яни, тому що це – справжні резервуари для зберігання збудників таких хвороб, як парша і борошниста роса. Знищуємо і знайдені гнізда гризунів. Відразу після відтавання ґрунту розпушуємо землю в пристовбурних колах на глибину 15-20 см. Так ми знищимо перезимувалих личинок пильщиків і частину популяції яблуневої і грушевої плодожерок, які залялькувалися в ґрунті. Перекопування і розпушування, крім того, сприятливо діють на кореневу систему дерев, покращуючи проникнення до неї вологи і повітря.
Весняне підживлення
Під час перекопування вносимо азотні добрива (сечовину або аміачну селітру). Для цього вибираємо вологий день або рясно поливаємо пристовбурні кола, щоб не обпекти коріння. Добрива вносимо не біля стовбура, а по периметру гілок, так як саме там розташовані корінці, які всмоктують поживні речовини.
Після підживлення пристовбурні кола разом з сухими добривами слід полити або ж добрива попередньо розвести водою в співвідношенні 1:20. В середньому норма витрати становить 150-200 г сухого добрива на 1 кв. м пристовбурового кола.
Боремося зі шкідниками і хворобами
Після санітарної обрізки, прибирання саду і розпушування ґрунту, коли температура повітря піднялася вище 5 градусів тепла, а бруньки ще не набрякли, саме час зайнятися обприскуванням дерев бордоською рідиною (100 г мідного купоросу і 100 г вапна на 10 л води) або розчином мідного купоросу і сечовини (карбаміду).
Шкідники в цей час знаходяться в стані сплячки, і обробка ефективна в боротьбі з довгоносиком, мідяницею, попелицею, яблуневою і грушевою плодожерками. Крім того, обприскування допоможе вберегти рослини від парші, пурпурової плямистості, молініального опіку та інших грибкових захворюваннях.
З другого боку, деякі садівники взагалі не застосовують бордоську рідину. Наприклад, садівник-аматор Анатолій Гребенник з села Смолянка Чернігівської області радить відмовитися від мідного купоросу на користь залізного купоросу. Він вважає, що краще провести одне обприскування ранньою весною, а потім боротися зі шкідниками за допомогою біопрепаратів. Звичайно, ціна біопрепаратів вище, але чи варто економити на здоров’ї, все-таки мідний купорос – отрута не тільки для комах.
А у фермерському господарстві «Сонячна земля», яке знаходиться в селі Количівка Чернігівської області і спеціалізується на виробництві органічної продукції, взагалі відмовилися від хімії і весняну обробку дерев проводять тільки біопрепаратами. З шкідниками добре справляються Бітоксибацилін, Мікоафідин, Аверсектін, Бікол, Пециломіцин і т. д. Проти грибкових захворювань ефективні Триходермін, Гліокладин, Фітоспорин-М, Планриз, Алірин-Б.
Посадка дерев і кущів
Якщо планувалися нові посадки рослин з відкритою кореневою системою, то проводити їх потрібно приблизно за 2 тижні до початку періоду вегетації, як тільки зійде сніг і відтане ґрунт. Ями під рослини бажано підготувати з осені. Дно ями слід засипати пухкою родючою землею, змішаною з перегнилим гноєм і мінеральними добривами. Свіжий гній на дно ями укладати ні в якому разі не можна.
Щоб згодом не пошкодити коріння, заздалегідь вбиваємо кіл для підв’язування саджанця. Робимо його з того боку від дерева, звідки вітер дме найчастіше, щоб, по-перше, підв’язка утримувала саджанець, а по-друге, щоб деревце не билося об кіл.
Відомий молдавський садівник Микола Кіктенко радить нижній неродючий шар землі з ями викладати навколо стовбура по периметру кола діаметром 1 м у вигляді невисокого валика. Цей простий прийом дозволить утримати вологу, яка надійде на цю площу у вигляді опадів, що дозволить скоротити кількість поливів у весняно-літній період. Порада Миколи Кіктенка особливо актуальна для районів з сухим і жарким кліматом.
Полив
Всі дерева і чагарники потребують поливу. Не можна точно сказати, скільки разів потрібно їх поливати, все залежить від погодних умов. Перший полив проводиться ранньою весною під час набухання бруньок. Якщо ж зима була сніжною і ґрунт досить вологий, то поливати не потрібно.
І наостанок
Практичні рекомендації та застереження
Любіть свій сад, правильно доглядайте і вчасно проводите всі необхідні роботи. Тоді він буде цвісти і рясно плодоносити на радість вам і оточуючим.
Олена БЕРЕЗКІНА.
Продовжити тему допоможуть матеріали Роботи в саду в листопаді: мульчування, перекопування, захист, укриття та Червень. Роботи в саду і на городі.
Також читати:
