За останні роки в любительських садах значно зменшилася площа під чорною і червоною смородиною, аґрусом. А сталося це неспроста. Всім відомо, що названі ягідні культури – рослини помірного клімату, а нинішня аномальна спека для них просто згубна.
Небезпечна не стільки повітряна посуха, як неймовірно висока температура ґрунту. Якщо вже нам стає влітку нестерпно ходити босими ногами по розпеченій землі, прогрітій до 60-80°С, що тоді говорити про рослини з мичкуватою кореневою системою, що залягають на дрібній глибині (а саме такими є смородина і аґрус).
На додачу до всього, сильно ослаблені спекою, вони починають хворіти грибковими захворюваннями, стають знахідкою для всіляких шкідників. В першу чергу ягідники уражаються фузаріозним вілтом, а в низинних місцях з великими росами – вертицильозним вілтом. І тоді на вигляд начебто здорові кущі починають всихати буквально на очах, причому найчастіше – повністю. Не допомагає в таких випадках і сильна обрізка, адже засихає і корінь.
Мене, як фахівця, такий стан речей сильно насторожив. На основі багаторічних спостережень і кропіткої роботи з ягідниками, зробив деякі практичні висновки, які допоможуть при їх вирощуванні.
1. Головне – захистити ґрунт від перегріву сонячними променями. Оптимальне рішення даної проблеми – укриття ділянки антиградовою сіткою. Це гарантовано дає зниження температури під сіткою на 10°С, а ґрунту – на 15°С. Правда, це витратний спосіб і не всім підходить з матеріальної точки зору.
Більш простий і доступний спосіб – мульчування ґрунту. Для цього підійдуть вирвані бур’яни, папір, тирса, сіно, солома та ін. Допоможе такий прийом за однієї умови – не забувайте постійно підкладати шар мульчі до 15-20 см, тому що він постійно осідає. Якщо використовуєте тирсу, поливайте їх 0,5%-вим розчином будь-якого аміачного добрива, інакше тирса буде забирати азот з ґрунту.
Ще одна проблема з мульчею – слимаки, адже вона є прекрасним середовищем для їх розмноження і проживання. Щоб позбутися слимаків, підмішуйте в мульчу сухі соснові голки або опудрюйте деревною золою. Можна додати трохи сухого гашеного вапна (але дуже мізерну норму!).
2. Плюс – якісний полив. У багатьох садівників-городників вкоренилася думка, що при сильній спеці рослини теж споживають багато води. Так, більше, ніж у звичайну погоду, але не настільки, щоб поглинати щоденні рясні поливи. Ґрунт, що отримує кожен день багато води, не пропускає кисень до коренів, що призводить до ослаблення кущів. Земля повинна бути помірно вологою, але не залитою водою.
Найкращий спосіб поливу – крапельний. Правда, він теж дорогий! Хоча, як свідчить практика, за 2-3 сезони ці витрати себе окупають. Гірше поливати рослини по лунках (навколо кущів) або по борознах. Робота трудомістка, витрачається невиправдано багато води, кожен раз після поливу лунки слід прикривати сухою землею, щоб волога швидко не випаровувалася і не утворювалася кірка.
При дощуванні (поливі зверху) чорна і червона смородина неминуче будуть уражатися борошнистою росою, а листя аґрусу і ягоди – несправжньою борошнистою росою (сферотекою).
Також при будь-яких способах поливу мульча зберігає багато вологи, і доведеться переходити з поливу через 3-4 дні на полив через 7-8 днів.
3. Дуже важливим є і вибір сорту. Маю на увазі сорти посухостійкі. За 20 років роботи на ягідниках я перевірив на посухо- і морозостійкість, стійкість до шкідників і хвороб близько 50 сортів чорної смородини. Досліджував стійкість до грибкових захворювань, особливо до несправжньої борошнистої роси, близько 20 сортів аґрусу. Скажу відверто: не всі сорти підходять до наших кліматичних умов: чорної смородини залишилося 26 сортів, ще 6 на стадії перевірки; аґрусу – 14 сортів, плюс 2 – на стадії перевірки.
Хороші, посухостійкі сорти чорної смородини – Селеченська-2 (надрання), Оджебін, Перун, Черешнева. Останні три сорти є сортами середнього терміну дозрівання і висять на кущах, не всихаючи і не осипаючись, до кінця серпня. Особливо сорт Оджебін. Це стосується і таких сортів як Ювілейна Копаня, Ленінградська солодка, Козацька, Вернісаж.
Характерно, що червона смородина слабкіше піддається ураженню шкідниками і хворобами при нових (екстремальних) кліматичних умовах, а повністю стійкі сорти – Росинка, Замок Хаутона, Альфа. Серед сортів білої смородини найбільш стійка Біла Смолянинова.
4. На початку статті я згадував притіняючу сітку (в розсадниках саджанці вирощують саме під нею). Але для нас підходить і ще один спосіб – поєднання культур. Впевнений, що 7-9 годин яскравого сонця цілком вистачає в найспекотніший час для нормального розвитку чагарників. Ось і треба штучно створювати для них сприятливі умови. Найкраще розташовувати плодові культури в ряду з півночі на південь.
Якщо у вас в саду є плодові дерева, займіть східну і західну сторони від них ягідними чагарниками. Садіть їх на межі крони дерев, відступивши від дерева на 30-40 см, так як основна маса всмоктуючих коренів дерев знаходиться в кінці крони (якщо дивитися зверху). А поливаючи потім чагарники, ви «віддячите» й деревам за вкриваючий від сонячних променів зелений намет.
Н. П. МАТВІЄНКО,
вчений-агроном.
м. Вознесенськ Миколаївської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Популярні ремонтантні сорти малини
- Підживлення садової суниці або полуниці
- Догляд за полуницею навесні: чистота – запорука здоров’я
- Садимо брусницю вдома
