Прошу розповісти про таку перспективну
зернову культуру, як сориз.
Я — фермер, і вона мене дуже зацікавила.
Олександр ВЕРБА,
м. Краматорськ Донецької обл.
Однією з широко відомих злакових рослин роду Тонконогі є вінечне сорго, з якого роблять домашні віники для господарських потреб. Зерно зазвичай не вживають в їжу, але тільки через те, що у нього дуже груба зовнішня оболонка, яка погано розварюється при термообробці.
Селекціонери різних країн продовжували вести розробки щодо сорго і вивели культуру, що дуже його нагадує, яка отримала назву сорго рисозерне, або сориз. Це – гібрид рису і сорго. Рослина за зовнішніми ознаками дуже схожа з сорго вінцевим. Його висота близько 1 м, стебла прямостоячі, міцні, стійкі до вилягання. Листя м’ясисті, довгі, соковитого зеленого кольору з восковим нальотом. Верхівки стебел прикрашають пишні волоті із зерен. По мірі дозрівання вони змінюють свій колір зі світло-зеленого до червоно-бурого і молочного кольору. При цьому зерна соризу не мають оболонки.
Культура дуже врожайна, особливо враховуючи, що практично безвідходна. З одного зернятка виросте рослина з 4-6 стеблами. Коли культура визріє, можна зерна зібрати для каші, стебла пустити на силос або наробити віників. Однак справедливості заради відзначимо, що віники з соризу менш міцні та будуть поступатися зробленим з вінцевого сорго.
Для того щоб посадити сориз на присадибній ділянці, можна навіть не заводити для нього окрему грядку. Висаджувати його можна у вигляді шторок по межах ділянки. Посадка сухого насіння проводиться в квітні-травні в лунки на відстані 70 см одне від одного. Для підвищення врожайності лунки присмачують перегноєм, зволожують ґрунт і всипають в них по кілька насінин. Посіви присипають вологим ґрунтом і шаром мульчі товщиною в 2 см (можна брати лушпиння або солому). Коли з’являться сходи, рослини проріджують, залишивши в кожній лунці по парі паростків соризу.
Догляд за рисозерним сорго нескладний, але рослина дуже чутлива до нього. Урожайність підвищиться в рази, якщо ви будете регулярно поливати цей злак, особливо в період появи 3-4 листків і формування волоті.
Насіння зазвичай починає зріти в серпні і цей процес розтягується до вересня включно. Для збору в їжу вибірково зрізують найкращі волоті, пов’язують їх в пучки і просушують у підвішеному стані. Для обмолоту висушені волоті зручно скласти в щільний полотняний мішок, а потім бити по ньому палицею. Отриману масу потім очистити від вилущених волотей. Далі зерна провіюють від потерті.
Зберігати їх треба у вентильованих приміщеннях в полотняних мішках, але варто вжити заходів безпеки від мишей. Якщо зерен у вас не дуже багато, використовуйте для зберігання скляні банки, щоб в них не заводилися амбарні жучки.
Варять кашу з соризу з попереднім замочуванням зерен на 2-3 години, а потім точно так само, як і кашу з рису. Правда, на смак вона відрізняється від рисової, і швидше нагадує зварені молоді кукурудзяні качани. Цю смачну і поживну кашу, яка добре поєднується з м’ясною або овочевою підливою, також можна використовувати для запіканок, робити з неї млинці, додавати замість рису в фарширований перець і голубці.
Щодо вирощування соризу у фермерському господарстві, дійсно, є перспективи. І як кормової культури на зелень і силос для худоби. І як зернового корму худобі та птиці і для особистого харчування. Особливо, якщо ви зможете налагодити випуск з нього продовольчої крупи – поки ця ніша ніким незайнята. Також цей продукт може зацікавити адептів здорового харчування, мережі магазинів для вегетаріанців, а також клуби органічного землеробства.
Підготував Денис ТЕРЕНТЬЄВ,
біолог, агроном.
Фото автора.
Як обробити зерно соризу?
В «Хазяїні» кілька років тому прочитали про сориз.
Ми дістали його насіння, виростили на ділянці,
але не знаємо, як обробити зерно,
щоб зварити з соризу кашу.
О. І. САМОЙЛЕНКО,
м. Ромни Сумської обл.
Шановна Ольго Іванівно! Сориз – культура нова для нашого сільського господарства, хоча в Європі вона використовується дуже широко. В 20 країнах працюють 78 заводів глибокої переробки зерна соризу. Але, на жаль, переробкою соризу в Україні мало хто займається, і ми поки що можемо лише вирощувати сориз на городі і самі робити з нього крупу.
Тверде покриття на дворі у вас, думаю, знайдеться. На твердій площі потрібно простелити брезент і на нього укласти зрізані снопи соризу колоссям в одному напрямку.
Тепер найважче – робота молотника вимагає великих фізичних витрат. Молотити потрібно ціпом, можна залучити до цієї «гри» дорослих онуків. Тільки робити це потрібно акуратно, щоб не дробилося зерно. Після обмолоту або на вітрі, або за допомогою побутового вентилятора (аналогічно очищенню зерна соняшника) потрібно відвіяти продукти обмолоту.
Якщо обмолот був досить різким і у вас вийшло багато подрібненого зерна – не біда. Просто згадайте, що за старих часів з таких залишків готувалася Гур’ївська каша.
Якщо зерно вологе, а на вулиці погода не сприяє сушінню, цей процес можна виконати в звичайній газовій духовці.
Напевно, я вас втомив такою технологією. Але наберіться терпіння – і все вийде. І намолотивши відерце крупи, ви порадієте, що тепер маєте чудовий продукт харчування, який виростили і здобули самостійно. І крупи такої-то і в магазині нині не купиш!
Підготував Олександр РОДНИЙ,
інженер-технолог.
м. Бахмут Донецької обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Осмії підвищать врожайність саду
- Своя картопля – вже до початку літа
- Аґрус використовуємо сповна
- Останнім садять топінамбур або все про «земляну грушу»
