Зміст
Хороший урожай починається з якісної розсади, а виростити її можна лише на доброму ґрунті, який потрібно готувати завчасно і з урахуванням потреб рослини.
Найгірший варіант – просто взяти землю з городу або саду. Ґрунт для розсади повинен містити всі потрібні рослині поживні компоненти, мати відповідну структуру, бути добре повітро- та вологопроникним, пухким, а також – чистим, без будь-яких домішок і відходів, спор грибків, хвороботворних мікроорганізмів, личинок, черв’яків, насіння бур’янів.
Можна використовувати покупний: існує універсальний, що підходить під різні види розсади, а є спеціальний, призначений для тієї чи іншої культури. Універсальний ґрунт зазвичай потребує поліпшення складу.
Основою універсального ґрунту є торф, у якого висока кислотність і низький вміст поживних речовин (крім азоту, який знаходиться в поганозасвоюваній формі). Тому для поліпшення властивостей потрібно змішати його з городньою землею – 1:1 (можна використовувати ґрунт для вазонів).
Землю не рекомендується брати з тієї ділянки, на якій в минулому році росла та ж культура. У ній можуть перебувати збудники захворювань цієї рослини. У будь-якому випадку землю необхідно попередньо знезаразити. Це можна зробити, щедро поливши її крутим окропом. Процедуру потрібно провести в ємкості, яку можна щільно закрити і залишити на кілька годин. Через 3-4 тижні після пропарювання ґрунт готовий до посіву.
Можна знезаразити землю способом проморожування – винести на кілька днів на мороз, коли температура не вище -10-15°С. Також ґрунт можна прожарити півгодини в духовці при температурі понад 40°С. Найпростіший спосіб знезараження – полити землю рожевим розчином марганцівки.
Щоб знизити кислотність, слід додати деревної золи або крейди – 1-2 ст. ложки на 1 відро ґрунту. Можна провести олужнення доломітовим борошном – 1-2 склянки на 1 відро землі. Добре перемішати. Ця процедура обов’язкова, так як підвищена кислотність ґрунту не тільки уповільнює ріст рослин, але і сприяє розвитку хвороб.
Також можна додати в ґрунт трошки гідрогелю. Він буде затримувати в ній воду і поживні речовини. Але використовувати його потрібно зовсім трохи, враховуючи, що при набуханні гідрогель збільшується у багато разів. Для хорошого повітро- і вологообміну можна використовувати перліт або вермикуліт. У вермикуліту відмінна вологоємність і стійкість до механічного впливу. У перліту краще вологовіддача, але він менш стійкий.
В універсальний ґрунт рекомендується додати фосфорно-калійні добрива. Їх залишок можна буде використовувати для підживлення розсади. Добрива краще вносити в рідкому вигляді.
Магазинний ґрунт, призначений для конкретної культури, найчастіше теж потребує поліпшення. Можна додати в нього гумусові таблетки, в яких багато поживних речовин.
Склад ґрунтосуміші
Приготувати субстрат для розсади досить просто. Перш за все, потрібно знати, які компоненти в нього повинні входити.
Ґрунтосуміш зазвичай складається з органічних речовин і неорганічних домішок. За основу можна взяти землю з городу (саду), дернову або листову. Доповненням можуть стати торф, перегній, деревна зола, добре подрібнена яєчна шкаралупа, лушпиння насіння та інші органічні компоненти. В якості розпушувача, а також дренажу можна використовувати неорганічні домішки – річковий пісок, перліт, гідрогель, керамзит, подрібнений пінопласт і т. д. Неприпустимо додавати в ґрунтосуміш глину, – вона зменшить рихлість і повітропроникність субстрату, а також відходи, що швидко розкладаються, які сприятимуть активному виведенню азотистих речовин.
Також небажано, щоб в ґрунт потрапили залишки мертвих рослин. У них можуть перебувати хвороботворні мікроорганізми, спори грибків і яйця шкідників. Не рекомендується брати землю для ґрунтосуміші поблизу доріг, автостанцій, на міських клумбах.
Пропорції компонентів залежать від того, для якої культури субстрат призначений.
Кожній рослині – своя земля
Для томатів, селери, перцю, баклажанів можна змішати в однакових пропорціях дернову або листову землю з торфом і піском. Можна взяти по 3 частини дернової або листової землі і перегною, змішати з 1 частиною перліту (вермикуліту). Також підійдуть змішані в однаковому обсязі дернова земля, торф, перегній і перепріла тирса. Для перцю кількість перегною бажано трохи збільшити (можна за рахунок дернової землі).
На відро такої ґрунтосуміші рекомендується додати 10-15 ст. ложок золи, 3-4 ст. ложки суперфосфату, 1 ч. ложку сечовини, 1 ст. ложку калію.
Для огірків, гарбуза, кабачків і баштанних можна підготувати суміш – по 3 частини перегною і торфу, по 1 частині перепрілої тирси і піску. Бажано додати 1 склянку деревної золи, 2-3 ст. ложки суперфосфату, 10 г сірчанокислого калію. Можна також приготувати ґрунтосуміш з торфу, перегною, перепрілої тирси, взятих в рівних кількостях. Удобрити тими ж компонентами, що і попередню суміш.
Під капусту рекомендується змішати по 1 частині дернової землі, торфу, а також перегною. Можна додати 1 частину піску. Нерідко городники успішно використовують такий склад – по 3 частини дернової, листової землі, перегною і 1 частину дренажного матеріалу. Обов’язково потрібно додати 10-15 ст. ложок золи на 1 відро землі. Також – 2-3 ст. ложки суперфосфату, 1 ст. ложку калію сірчанокислого, можна 1 ч. ложку сечовини.
Для вирощування розсади качанового салату можна приготувати таку суміш: по 3 частини торфу і перегною, по 1 частині дернової землі і піску. Можна удобрити ґрунт 30-35 г нітроамофоски, попередньо розчиненої у воді .
Наталія ШАПОВАЛ.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Молюцелла – для кохання і удачі
- Хочете ранніх кабачків? Готуйте діжку!
- Пастернак – рослина з «характером»
- Вирощування овочів в мішках та відрах
