Роки три тому до мене випадково потрапила цікава рослина. Мій знайомий, теж великий любитель екзотики, привіз її з відрядження до Німеччини.
Батьківщиною сарахи є Латинська Америка. Вона має деякі риси подібності з мексиканським фізалісом, багато хто каже, що рослина схожа на звичний нам паслін чорний (хоча листя у останнього має округлу форму і темний колір).
Висота зрілої рослини сарахи може досягти 30-сантиметрової позначки, в кінці сезону гілки розростаються в довжину так, що вгинаються від власної ваги, маючи напівлежачий і розлогий вигляд. Вид розгалуження у сарахи, як і у фізалісу з перцем, псевдодихотомічний. Це таке розгалуження, коли стебло має властивість ділитися на розвилки по два нових паростка, а між розвилками з’являються поодинокі суцвіття.
Особливість цієї рослини – її квітки. У них жовто-зелений відтінок і розмір до 1 см в діаметрі.
Коли ягоди стиглі, їх смак і колір, також, як і форма, розмір, дуже схожі на лісову чорницю. Колір ягоди чорний з блакитним восковим відтінком. Плід висить на красивій плодоніжці з багатопелюстковим віночком. На смак ягоди солодкі (нагадали мені ягідний фізаліс) і смачні. А вирощування цього ботанічного дива набагато простіше, ніж тієї ж чорниці.
Коли плоди дозрівають, то самі відриваються і падають на землю. А в недозрілій ягоді, як у всіх пасльонових, міститься отруйний алкалоїд соланін. Тому не слід вживати в їжу незрілі плоди, тим більше у великих обсягах.
Сараха дуже любить сонячне світло, при рясному освітленні ягоди стають медово-солодкими. Якщо за весь час, коли плоди повинні дозрівати, йде дощ чи стоїть хмарна погода, то смак ягоди стає пріснуватим. Ще один плюс сарахи – термін зберігання плодів більше двох місяців.
Достигають плоди в кінці липня і весь серпень. Усередині ягоди є безліч невеликих насінин, але, коли їх розжовують, в смаку з’являється ніжні нотки горіха. Один мінус в тому, що їх схожість – середня, в межах 60-70%.
Вирощують цю культуру так само, як і помідори.
Контейнер для посіву можна вибрати будь-який, але я б порадив ящики, бажано 10-сантиметрової висоти, довжина – за власним бажанням. Якщо контейнер буде стояти на вікні, то його ширина повинна відповідати ширині підвіконня. Після цього потрібно постелити все дно плівкою, а на неї насипати 1,5-сантиметровий шар перегною. На перегній стелю шар землі, яку можна взяти в посадці (бажано біля акації) або в своєму саду, якщо, звичайно, там не росли пасльонові. Землю для посадки розсади сарахи беруть з глибини 10-30 см, перед цим знявши лопатою верхній шар ґрунту, 10 см.
Дуже добра порада – насипати ґрунт в ящики ще в осінній час і тримати під відкритим дахом у дворі або на балконі. За два дні до посіву потрібно збагатити ґрунт поживними речовинами і мікроорганізмами, наприклад, використовувати не гарячу воду з ЕМ-препаратом (Гумісол).
Далі процедура така: роблять борозенки, продавлюючи будь-яким довгим предметом, наприклад, лінійкою, ґрунт в ящику. Глибина ряду повинна становити 1-1,5 см. Відстань між борозенками – 6-7 см. Туди розподіляють насіння з інтервалом в 2 см.
При появі сходів, прориваючи зайві, потрібно збільшувати відстань між кущиками до 4 см.
Після посіву ряди засипаються, зрівнюється ґрунт і поливається з пульверизатора не гарячою водою (краще, якщо у воду додати невелику кількість Гумісолу).
Коли ще не з’явилися сходи, контейнер потрібно помістити в пакет з поліетилену, а краще закрити склом, зберігати в теплому місці, де температура тримається від 20 до 28°С. Не треба ставити ящик на підвіконня, так як протяг небезпечний для насіння. Через 5-7 днів з’являються перші сходи, але якщо насінню 4 і більше років, то сходи з’являться лише на другий тиждень.
Відразу після утворення сходів скло або пакет потрібно зняти, а вже після цього ємкість переставити на підвіконня.
Як і інші рослини, пагони сарахи будуть рости у напрямку до вікна, через що рослини можуть вирости нерівними. Уникнути такої проблеми можна, якщо кожні два дні повертати ящик різними сторонами до вікна. Замість пікірування засипають ґрунтом рослини до сім’ядоль у той час, коли у сарахи з’являться 1-2 дорослих листка.
Тільки після заморозків розсаду можна висаджувати в саду. Кращий спосіб висаджувати в один ряд і розмістити рослини з інтервалом в 50 см. Вийде десь 4-5 кущів на 1 кв. м. У таких рослин, як сараха, швидко формуються додаткові корені на стеблах, придаткова коренева система. Тому, коли робиться пересадка на постійну відведену ділянку, стебло потрібно поглибити в ґрунт так, щоб нижній лист лежав на землі. А коли рослина стане більш зрілою, то поглиблювати доведеться інтенсивніше при лежачому стані куща.
Подальший догляд нічим не відрізняється від догляду за помідорами та іншими пасльоновими. Весь період дозрівання кущ сарахи не треба нічим підпирати, хіба що для практичності збору врожаю можна поставити рогатину, а також прив’язати стрічкою на основному відростку нижню розвилку до кілочків.
Всі пагони, які знаходяться нижче першої розвилки, потрібно видаляти, щоб плоди росли інтенсивніше. У перших числах серпня бажано прищипнути верхівки. Хоча цьому правилу не варто надавати значення, тому як плоди самі прекрасно ростуть без втручання. Слід зазначити, що цій рослині «томатні» хвороби не страшні й вона нічим не хворіє.
Також її відростки легко приживаються в ґрунті, якщо їх накрити плівкою або склом. Таким методом можна отримати ще більше розсади перед тим, як висаджувати її в ґрунт.
Володимир ФОМІН,
овочівник-любитель.
Сумська обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Папайя – динне дерево
- Апельсинове дерево в будинку
- Інжир або смоква – приємна і корисна
- Як виростити ананас на підвіконні
