Хто не любить редиску? Для нашого виснаженого взимку організму цей помічений весняний овоч – справжня знахідка. М’якоть редиски багата вітамінами РР, С, групи В, мікроелементами, клітковиною та іншими корисними речовинами. Крім того, вона малокалорійна: в 100 г редиски міститься всього 19 ккал.
Так що це – той самий універсальний овоч, який навесні заповнює наш дефіцит вітамінів і допомагає скинути зайвий жирок, що накопичився за довгу зиму.
Так як редиска – найраніший овоч, гряди для неї краще підготувати з осені. Редиска дає високі врожаї на родючих пухких, добре дренованих ґрунтах з нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Не любить редиска затінених ділянок з важким кислим ґрунтом. Тому, якщо на вашій ділянці кислий ґрунт, перед внесенням добрива обов’язково проведіть її вапнування.
Ґрунт під посадку удобрюють добре перепрілим компостом або гноєм. На бідних ґрунтах вносять перегній з розрахунку 3-4 кг на 1 кв. м, на високородючих – редиску можна взагалі не підживлювати. Після внесення добрива землю обов’язково перекопують, щоб добриво було ретельно закладеним в ґрунт. Свіжим гноєм, а тим більше курячим послідом удобрювати не можна. Мінеральними добривами підживлювати редиску також небажано, але якщо вже немає іншої альтернативи, намагайтеся не перестаратися.
При вирощуванні редиски у відкритому ґрунті на бідних ґрунтах вносять по 20-30 г аміачної селітри і суперфосфату і 15-20 г хлориду калію на 1 кв. м. на грядках, «перегодованих» азотом, виростуть водянисті коренеплоди з підвищеним вмістом нітратів. В процесі вегетації вносити добрива під редиску не рекомендується.
Найкращі попередники для редиски: картопля, томати, огірки, цибуля і квасоля. Не варто сіяти редиску після хрестоцвітих (капусти, ріпи, редьки).
В опалювальних теплицях редиску сіють в кінці грудня-на початку січня, в парниках – наприкінці лютого, у відкритому ґрунті – відразу після того, як розтане сніг. Це може бути і кінець березня, і початок, а іноді і середина квітня. Все залежить від умов. Редиска – рослина короткого дня. Тому тільки при ранніх посівах можна отримати хороший урожай і високоякісні коренеплоди.
Відстань між рядками роблять 12 см, між рослинами – 5 см, насіння заглиблюють на 1-2 см.
Щоб отримати більш ранні та дружні сходи, посадковий матеріал бажано обробити стимуляторами росту.
КУПИТИ
Якщо хочете, щоб редиска довше залишалася в меню, висівайте її кілька разів з інтервалами 7-10 днів.
Догляд за редискою досить простий і зводиться в основному до розпушування ґрунту і поливу рослин, а якщо загустили посадку – ще й до проріджування сходів.
Розпушування ґрунту проводять кілька разів, починаючи відразу після появи сходів і до збирання врожаю. Це дозволяє вирішити і проблему з бур’янами.
При посушливій погоді, особливо в південних районах, а також в теплицях, редиску обов’язково поливають. Але полив повинен бути помірним, так як при перезволоженні ґрунту рослини можуть захворіти «чорною ніжкою». Як правило, ранні посіви поливають 2-3 рази теплою водою (20-25°С). Пізніше, залежно від погодних умов, поливи можна проводити частіше, але не більше 2 разів на тиждень. Норма поливу – 10-15 л на 1 кв. м.
На даний час на українському ринку представлено досить багато хороших нових сортів різної форми, забарвлення і термінів дозрівання. Вони приємні на смак, дають хороші врожаї, стійкі до шкідників і хвороб. Для відкритого ґрунту ідеально підходять такі сорти голландської селекції, як Сора, Рудольф, Джоллі, Селеста та ін., сорти японської селекції – (Sakata): Глорієтт F1, Черрієтт F1, Меліто F1. Є непогані сорти німецької, французької і навіть китайської селекції.
У теплицях ранньою весною найкраще ростуть Селеста, гібриди Дабел F1 і Мондіал F1. Вони добре переносять недостатнє освітлення і стійкі до хвороб.
Хоча деякі дачники досі вирощують старі перевірені сорти, такі як Рубін, Зеніт, Червоний велетень, Крижана бурулька та ін.
Збирання редиски проводять в два-три етапи по мірі дозрівання коренеплодів. При сприятливих умовах збирання врожаю можна починати на 18-20-й день після появи сходів.
Єлизавета МАРТОВА.
Цибуля на цегляній крихті
Ранньою весною найбільш проста і корисна справа – зайнятися вигонкою цибулі. Але що робити, якщо подбати про ґрунт з осені забули, а в банці з водою цибуля зовсім не та, що з грядки.
Вийти з положення мені ось вже який сезон допомагає мелена цегла. Її неважко знайти на будь-якому дворі. Звичайні квіткові горщики з отворами в дні заповнюю наполовину великими (1,5-2 см) шматками цегли. На них щільно один до одного розміщую цибулини і засипаю їх по плічка дрібною цегляною крихтою. Горщики ставлю в глибокий піддон (до половини їх висоти), в який наливаю воду і розчини добрив.
Бита і мелена цегла використовується кілька разів, не бруднить, як земля, руки і квартиру. Цибулини дружно зростають, урожай дають більше і довше, і не хвилюєшся, що їх засушила або залила.
Сподіваюся, що мій спосіб стане в нагоді й іншим, якщо хто задумає зайнятися вигонкою зелені.
Олена ВІТРУК,
м. Конотоп Сумської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Передпосадкове пророщування бульб
- Вирощуємо ревінь
- Сориз, або сорго рисозерне
- Осмії підвищать врожайність саду
