Зміст
- З чим його їдять
- Лікувальні властивості
- Як росте і що любить
- Підготовка ділянки, посадка
- Збір врожаю
З чим його їдять
У їжу вживаються всі частини цієї диво-рослини. Деякі відомі німецькі кухарі вважають його однією з кращих пряно-ароматичних рослин і широко використовують в різноманітних стравах. Зелене листя і стебла любистку додають у невеликих кількостях в різноманітні свіжі салати, черешки і подрібнене коріння надають своєрідний вишуканий аромат супам, соусам та підливам, а холодець приготований з міцного м’ясного бульйону з додаванням кореня любистку – це щось! Ароматніший і більш насичений, ніж з кореневою селерою.
Завдяки тому, що любисток відмінно зимує в ґрунті, ранньою весною, як тільки зійде сніг, можна накопати свіжих коренів, очистити, нашаткувати на великій тертці, додати моркву, яблука і заправити майонезом. Отримуємо дуже смачний, вітамінний салатик. А можна так: очищене коріння збризнути лимонним соком, нарізати скибочками, вмочити в кляр зі збитого яйця і борошна, і обсмажити в киплячій олії. Страва виходить – язика проковтнеш!
Якщо в звичайний вінегрет з грибами замість моркви додати відварене коріння любистку, то грибний аромат посилиться і страва набуде своєрідного вишуканого смаку. А ще з молодих гілочок любистку можна зварити варення або мармелад, а цукати – улюблена добавка в німецьких великодніх кексах. Коріння використовується у свіжому, тушкованому, вареному і смаженому вигляді, яке додається до запіканки, пюре і вінегрети. А невеликі добавки сушеної зелені любистку надають стравам своєрідний грибний аромат. А ще подрібнене сушене листя і плоди, додаються при солінні і маринуванні овочів, і використовуються при посипання хліба і печива.
Лікувальні властивості
Ще в давнину люди звернули увагу на лікувальні властивості любистку. Це відображено навіть у його ботанічній назві Любисток лікарський. Він здатний стимулювати діяльність залоз внутрішньої секреції в організмі людини. Всього одна чашка чаю з його листя на день, підвищить життєвий тонус, зніме втому і зробить людину гармонічнішою і добрішою. У медицині найчастіше використовують коріння любистку. Його відвар допомагає при запаленнях ясен, ангіні, нежитю.
Багато косметичних компаній використовують цю рослину у складі засобів з догляду за шкірою і волоссям. Вважається, що якщо вмиватися відваром коріння або листя, то шкіра набуває матово-білого відтінку, а попутно зникають вугри, прищі і веснянки. Можна не просто вмиватися відваром, а заморозити його у спеціальних формочках і протирати шкіру отриманими кубиками льоду. А ще настій коренів має знеболюючу і заспокійливу дію, посилює апетит і стимулює діяльність шлунка і кишечнику, регулює роботу серця і зменшує задишку. А сироп, приготований з відвару коренів з медом, є чудовим відхаркувальним засобом при застудах і бронхіті. Відвар коренів і чай з листя застосовують і при захворюваннях нирок, при водянці.
Любисток використовують при виробництві парфумів. Що не дивно, враховуючи його стійкий запах. Варто зірвати і потерти в руках один свіжий листочок цієї рослини, і на ваших руках ще довго буде відчуватися освіжаючий аромат любистку.
Як росте і що любить
Розвиток рослин йде по двох річному циклу, як у більшості селерових. Але після другого року не відмирає, а залишається жити як звичайний багаторічник.
У перший рік життя, посіяні з насіння рослини утворюють розетку з 7-10 листків. Найбільш великі рослини у висоту можуть досягати 50 см. Відмінно зимує у відкритому ґрунті і не потребує укриття. Відомо, що при промерзанні ґрунту на глибину до 80 см та температурі повітря до -30° C, його корені зберігають життєздатність, а наземна частина здатна переносити короткочасні заморозки до -8° C.
Починаючи з другого року розвитку, він відростає навесні, з початку квітня, а з кінця червня регулярно зацвітає. Насіння дозріває в серпні-вересні. Але період цвітіння негативно позначається на якості зелені і коренів. Тому зручно залишати невелику діляночку для багаторічного вирощування любистку з метою отримання власного насіння, а на решті плантації, всі квітконосні стебла акуратно видаляти по досягненні ними 12-15 см у висоту. На одному місці він здатний рости від 7 до 15 років.
Але для отримання хороших коренів його вирощують не більше 3-х років, після чого коріння викопуються для вживання, а плантація переноситься на іншу ділянку, і хоча ця рослина не вимоглива до умов вирощування, ґрунти полюбляє родючі і легкі, а також дуже чуйна на внесення добрив. При вирощуванні на зелень, після кожного зрізування листя, рослини необхідно підживити азотними добривами, але для гарного врожаю коріння, внесення гною та азотних добрив потрібно обмежувати, так як велика кількість азоту буде сприяти швидкому зростанню коріння, але безсумнівно позначиться на його якості. Коріння буде розсипчастим і темніти при варінні.
Любисток дуже вологолюбний, і при недостатньому поливанні погано відростає, а в посуху може втратити всю надземну частину. Він звичайно не загине, і при настанні дощів відросте заново, але це займе деякий час. Тому зручніше своєчасно його поливати, хоча при надлишку вологи може статися повне відмирання кореневої системи і загибель рослини, загалом за рівнем вологості в ґрунті потрібно стежити.
Любисток світлолюбний, особливо при появі сходів з насіння, але може рости і у півтіні, дорослі рослини навіть краще розвиваються коли їх нижня частина злегка затінена. Багато світла потрібно для рослин залишених на насінництво, коли їх пагони спрямовуються вгору, створюючи необхідні умови для повноцінного запилення і дозрівання насіння. Великий ворог любистку – полин звичайний. Якщо він з’явиться на відстані 1 м від рослин, то любисток може повністю загинути, таку дія робить глікозид абсинтин, який міститься в рослинах полину. Так що при появі полину поблизу плантації любистку – його треба негайно знищити. Кращі попередники для любистку, це зернобобові та овочеві рослини виключаючи родину селерових.
Підготовка ділянки, посадка
Розмножувати любисток можна насінням, поділом кущів, а також кореневими живцями. Добрий і розсадний спосіб, через тривалий термін проростання насіння і низьку схожість при посіві у відкритий ґрунт (близько 60%), при цьому на м2 висаджується від 3 до 5 рослин. Для отримання розсади насіння висівають у касети з площею живлення для однієї рослини – 25 см2 (5×5), і розміщуються в теплицях або парниках.
Через два тижні після появи сходів робиться підживлення розчином мінеральних добрив з розрахунку 10 л на 2 м2. Розчин робиться так: у 10 л води розвести по 15 г карбаміду і хлористого калію і 25 г суперфосфату. Через два тижні підживлення потрібно повторити. Мінеральні добрива можна замінити Rost-концентратом – це комплексне органо-мінеральне добриво на основі гумату калію, яке містить все необхідне для живлення та швидкого зростання молодої розсади. У віці 1,5-2-х місяців молоді рослини готові до висадки у відкритий ґрунт. Причому розсаду любистку висаджують у два строки: навесні – з кінця квітня до середини червня, та восени – з середини серпня до середини вересня. Для отримання осінньої розсади насіння висівають у касети в липні.
Якщо ж є ділянка з 3-4-х річними рослинами, які густо розрослися, то можна розмножити любисток діленням кущів або кореневими живцями. Коріння відокремлювати і розсаджувати можна ранньою весною і восени, а кореневі живці висаджуються – тільки навесні. При посадці, живці заглиблюють в землю на 5-6 см.
Посадковий матеріал (насіння, розсада, живці) висаджується широкорядним способом, за схемою 70×25-30 см – для 2-х річного вирощування. Якщо ж грядка закладається на 3-4 роки, тоді схема посадки – 70×40 см. Необхідної густоти легко досягти за допомогою підсадки на місце загиблих рослин або проріджуванням кущів, що сильно розрослися, так як любисток досить добре приживається при пересадці дорослих рослин.
На початку літа молоді рослини підживлюють розчином пташиного посліду або коров’яку (1:10, 0,5 л на 1 рослину). Через 1 місяць підживлення повторюють. Пізньою осінню рослини засипають шаром добре перепрілого компосту.
На другий рік вирощування, якщо восени планується прибирання коріння – робиться мінеральне підживлення: по 100 г карбаміду або аміачної селітри, хлориду калію і 150-200 г суперфосфату, з розрахунку на 10 м2.
На третій рік розвитку в міжряддя вноситься перегній – 35-40 кг на
10 м2. Іноді любисток може уражатися септоріозом (білою плямистістю). Добрий ефект дає проливання ґрунту розчином Фітоспорину, у дуже дощовий сезон хороший ефект дає обприскування листя Фітоспорином. З шкідників, на любисток може нападати морквяна муха. Хімічні препарати для боротьби з нею зазвичай не застосовують. З біопрепаратів можна використовувати Актофіт.
Збір врожаю
Перший невеликий урожай зелені можна отримати в рік посадки, восени. Але збирати зелень потрібно обережно, щоб не занадто послабити рослини перед першою зимівлею. Хороший урожай листя можна отримати на другий рік розвитку, не менше 2-х кг зелені з м2 при 2-х разовому зрізуванні за 1 сезон. З 3 – 4-го року вирощування, урожайність може досягати 5-7 кг м2 при 4-х разовому зрізуванні за 1 сезон. До того ж, при багаторазовому зрізуванні, зелень любистку буде містити набагато більше каротину і вітаміну C, порівняно з одноразовим. Після кожного зрізування зелені рослини поливають і підживлюють, а міжряддя розпушують. Коріння готове до прибирання на другий рік після посадки в кінці жовтня. На рослинах, які вирощуються заради врожаю коріння, зрізування листя роблять у два рази менше, ніж на рослинах, що вирощуються заради зелені. Урожай коренів може становити від 10 до 14 кг з 10 м2. Коріння акуратно викопують, очищають від землі, зрізують зелень і відправляють на зберігання в підвал, щільно складаючи його рядами і пересипаючи піском. Частина призначеного для збирання коріння можна залишити на зимівлю в ґрунті і викопати для використання ранньою весною, як тільки розтане сніг. Зелень любистку можна солити про запас. Для цього: ретельно перебрати, вимити і дрібно порізати 1 кг зелені, додати 200 г солі, перемішати, щільно укласти в підготовлену тару, поставити гніт і відправити в холодне місце. Взимку така приправа використовується до будь-яких страв.
Денис ТЕРЕНТЬЄВ,
Олег ПОПОВ.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Як виростити велику малину
- Травень в саду
- Диня – немов сонце: жовта, пузата, дуже ароматна
- Троянда: королева саду в крапельках ранкової роси