Купила якось навесні пакетик насіння, на етикетці написано:
«Садова чорниця», на зображенні намальовані ягоди, схожі на чорну смородину.
Посіяла, виросли високі кущі з розлогими гілками,
а на них – ягоди, спочатку зелені, потім вони почорніли, але несмачні
Пам’ятаю, в дитинстві ми їли щось схоже,
але ягоди ставали їстівними тільки коли їх прихоплював морозець.
Цікаво, чи садив хто-небудь ще «садову чорницю» і що з цього вийшло?
Г. А. ЛІННИК,
м. Тульчин Вінницької обл.
Шановна Галино Андріївно! Ви маєте рацію, спогади дитинства рідко кого підводять. А садова чорниця, дійсно, не що інше, як звичайний паслін, який приходиться близьким родичем томату.
Агротехніка вирощування пасльону мало чим відрізняється від обробітку помідорів. Навесні насіння сіють у ящички. Хоча воно і досить дрібне, але сходи зазвичай завжди дружні. Після появи першої пари справжніх листочків сіянці пікірують. Розсаду загартовують протягом декількох днів. Після цього деякий час тримають її в парнику або теплиці.
Рослини висаджують за схемою 60х40 см на грядки, що звільнилися після збирання ранніх овочів, салату, наприклад. Таким чином, з однієї площі можна отримати два врожаї. Протягом вегетаційного періоду підживлюють паслін двічі гнойовою рідиною 1:10, а пізніше – деревною золою. Кущі виростають потужними, з численними бічними пагонами. Опора їм не потрібна. Поступово нижнє листя опадає саме.
На початку вересня всі кущі суцільно покриті синьо-зеленими ягодами. Свій характерний смак вони набувають після перших заморозків. Рослини непримхливі, особливого догляду не вимагають.
Звичайно, всіх цікавить питання: який паслін на смак? Швидше за все, він нагадує ікру із зелених томатів. А якщо кому подобається пиріг з такою начинкою, то сподобається і пиріг з пасльоном. Смак, як то кажуть, у нього специфічний, призабутий, з дитинства.
Спочатку точно визначте рослину
Під назвою «садова чорниця» продають різні пасльонові культури. Не вживайте ягоди, доки рослину не визначено за надійним джерелом: у дикорослих пасльонів і недозрілих зелених плодів можуть бути токсичні речовини. Дітям і домашнім тваринам доступ до незнайомих ягід краще закрити.
Для їжі збирають лише повністю забарвлені, м’які й здорові плоди саме їстівної форми. Не змішуйте їх із зеленими ягодами та не використовуйте рослини, що виросли самосівом із невідомими ознаками. Якщо після проби з’явилися нудота, біль у животі, слабкість або порушення зору, потрібна медична допомога, а не домашнє лікування.
Також читати:
- Робота на перспективу
- Сонечка, жуки-пожежники і компанія на сторожі врожаю
- Перець Хабанеро
- Молода яблунька пожовкла
