Зміст
Високе агрономічне значення бобів у тому, що на їх коренях гніздяться специфічні бактерії, які утворюють бульби, накопичуючі сполуки азоту (він необхідний для якісного розвитку рослин, насамперед – кореневої системи). У зв’язку з цим, боби є ідеальними попередниками для інших культур.
Овочеві боби відносяться до роду Вика, родини Бобові. Коренева система у них стрижнева, корінь йде вглиб землі на 80-150 см. Стебло має чотиригранну форму з довгастими листочками. Квітки білого або рожевого кольору з приємним ароматом, який привертає комах-запилювачів на ділянку. Плоди являють собою боби з насінням, що мають різне забарвлення і конфігурацію.
«Лікар» з городу
Народна медицина радить застосовувати варені протерті боби як засіб проти шлункових розладів, при захворюваннях печінки і нирок, а зварені в молоці прикладати до абсцесів (наривів), що прискорить їх дозрівання. Відваром і настоєм квіток рекомендується протирати шкіру обличчя для зняття подразнення. Стулки бобів у вигляді настоїв і відварів використовують при цукровому діабеті.
Смачно, корисно, поживно
Молоді незрілі зерна овочевих бобів приємні на смак у відварному вигляді з олією і гірчицею, а повністю дозрілі гарні для супів, борщів, вінегретів, гарнірів. Їх можна солити і консервувати. Боби в кухні народів світу займають одне з перших місць. Їх особливо полюбляють болгари, датчани, бельгійці, англійці та голландці. Також без них не обходиться азіатська і арабська кухня. Мексиканську, китайську і тайську кухню неможливо уявити без страви під назвою Habas con chile.
Час збору овочевих бобів – з червня по серпень. Тим не менш свіжі боби можна мати поза сезоном, використовуючи метод заморожування. Альтернативою заморожування є їх сушіння, при якому практично повністю зберігаються поживні речовини.
Вирощування
Боби – холодостійка рослина. Висівають їх одночасно з горохом або трохи пізніше. Вони можуть виступати ущільнювачем картоплі та огірків або в якості кулісної культури для багатьох овочів (перцю, томатів, баклажанів, баштанних). Висаджувати їх треба перпендикулярно панівним вітрам.
Кращими попередники є коренеплоди, огірки, томати, капуста, картопля.
Ґрунт для посіву бобів готують заздалегідь. Перекопують землю з оборотом пласта. Це допоможе позбутися бур’янів, поліпшить доступ повітря до коріння рослин, збереже вологу і зменшить чисельність шкідників у ґрунті.
Овочеві боби вимогливі до родючості ґрунту. Добре ростуть на родючих, водопроникних, легких, добре прогріваних і досить зволожених чорноземно-суглинних ґрунтах. При перезволоженні, на важких болотних ґрунтах і при тривалих опадах, з’являються грибкові захворювання, що тягне за собою відмирання кореневої системи.
Рослини розміщують 2-3-рядковими стрічками з кроком між рядами 25-30 см, між рослинами – 15-20 см. Насіння закладають на глибину 5-8 см.
Догляд полягає в обов’язкових прополюваннях та регулярному розпушуванні. Вирощування в посушливих умовах вимагає частих і рясних поливів. Спекотне сухе літо може привести до опадання квіток, прискорює дозрівання і знижує врожай.
Оскільки боби можуть уражатися попелицею, то для збереження врожаю застосовується прийом у вигляді прищипування верхівок пагонів після закінчення цвітіння. З попелицею ще борються, обприскуючи рослини 2-4%-вою емульсією зеленого мила (200-400 г на 10 л води). Там, де росте ця культура, зникає дротяник.
Урожай починають збирати залежно від його призначення. Якщо боби призначені для використання повністю, то їх збирають, коли стулки стануть м’ясистими і соковитими, а зерна в діаметрі будуть не більше 1 см. Якщо ж тільки для отримання насіння, то боби збирають, коли зерна досягнуть повної величини, властивої певному сорту. Їх необхідно досушити і зберігати в сухому місці.
Після збору плодів, якщо зрізати стебла рослин, то через 2-3 тижні з’являться нові пагони, на яких виросте другий урожай молодих бобів.
Сорти
Дачник. Ранній сорт із середньою гіллястістю рослин. Зерна бежевого кольору, великі, подовжені. Боби в дозрілому стані досягають 15 см. Вважається делікатесним і дуже врожайним сортом.
Дитячий захват. Відноситься до середньоранніх сортів. Темно-зелені стулки бобів довгі та опуклі.
Рожевий фламінго. Перспективний середньоранній сорт. Рослини невисокі, до 60 см. Зерна великі, кубовидні, забарвлені в карміново-червоний колір. Висота прикріплення нижнього бобу 20-24 см. На одній рослині може розвиватися 10-16 бобів.
Велена. Сорт середньораннього терміну дозрівання. Рослина слабо гілкується, висотою 80-100 см. Боби великого розміру, трохи зігнутої форми з тупим кінцем. Не мають пергаментного шару, цукрові. Невибаглива морозостійка рослина з високою врожайністю.
Янкель Бяли. Високоросла середньооблиствлена рослина зі стоячим стеблом. Дозрівання середньораннє. Боби широкої сильно вигнутої конфігурації з великим зерном. У молочній стадії мають білий колір, дозрілі – бежевий. Сорт характеризується стійкістю до захворювань, холодостійкістю і високими смаковими якостями.
Віндзорські білі. Середньопізній сорт європейської селекції. Висота рослини – 80-100 см. Боби з гладкою поверхнею, довжина яких 10-12 см. Стулки м’ясисті. Забарвлення великих і плоских зерен зеленувато-біле.
Віндзорські зелені. Рослина досягає висоти вище 1 м. При дозріванні боби набувають зеленуватого відтінку, що і відображено в назві.
Людмила КУРГАН.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Капуста-мереживниця або савойська капуста
- Вирощування глив у домашніх умовах
- Пожовтіла розсада перців
- Вирощування картоплі за голландським методом
