Відповідаємо на запитання
А. П. ОНИЩЕНКО
з м. Гуляй Поле
Запорізької області,
Р. Г. ПЛУЖНИК
з м. Старокостянтинів
Хмельницької області.
Багато хто вважає осінь найкрасивішим сезоном «багрянець и золото» лісів, парків і садів. Все літо більшість листопадних дерев і чагарників (крім окремих видів) забарвленні в однаковий зелений колір завдяки хлорофілу в листках. В цей період вони «трудяться», виробляючи пластичні речовини, які необхідні для росту і розвитку плодів, а також самої рослини.
До осені ця роль зелених «годувальників» завершується утворенням запасних органічних речовин у всіх органах і тканинах, що необхідно для їх майбутньої зимівлі. Скорочення світлового дня і нічні похолодання призводять до руйнування зеленого хлорофілу, і він поступово перестає працювати. Але в листі ще залишаються інші пігменти – каротиноїди, які надають жовто-оранжевого забарвлення, а також антоціани, що мають червоно-фіолетові тони. Завдяки їм рослини набувають осіннє забарвлення різної колірної гами, характерною для кожного виду та сорту. Лише бузок, вільха і ще деякі види рослин скидають листя незабарвленим.
Забарвлення відбувається поступово і може тривати місяць, а іноді і два – в залежності від погодних умов, типу ґрунту і рельєфу місцевості. У одного і того ж виду рослин воно починається раніше на високих місцях, і відбувається швидше, ніж на низьких і достатньо зволожених (але не перезволожених).
В теплу і сонячну затяжну осінь забарвлення буває більш інтенсивним, а в мокру і холодну цей процес затягується і листя може не набрати характерних яскравих тонів, обсипається лише трохи пожовклим. Ранні заморозки різко обривають «осіннє дефіле», прискорюючи листопад.
У плодовому саду одними з перших найбільш яскраво фарбуються дерева груші. Буває, що ландшафтні дизайнери спеціально розшукують для посадки грушу уссурійську тільки заради яскравої краси її листя в осінній період. Але плоди такої груші практично не їстівні у свіжому вигляді через дуже кислий і терпкий смак. А у сучасних сортів, створених з використанням уссурійської груші в першому поколінні селекційних схрещувань, і смак цілком десертний, і декоративність осіннього листя досить різноманітна. Особливо вражають дерева з щепленнями різних сортів, які створюють незвичайний мальовничий колорит. Урожай з них вже зібрано, а осіння краса ще надовго залишається.
Але барвистий період золотої осені не тільки чарує, він ще й допомагає провести діагностику загального стану плодового дерева. Ось типовий приклад: ніяких щеплень немає, а забарвлення гілок різне. Якщо за колірною гаммою воно різниться лише інтенсивністю, то найбільш раннє і яскраве забарвлення, що супроводжується прискореним листопадом, буде напевно у гілок з ушкодженнями (перетяжка кори, захворювання цитоспорозом, механічна травма, слідство зимових опіків тощо).
В залежності від виявленої причини приймайте і відповідні заходи (видалення перетяжки, санітарна обрізка з подальшим більш детальним весняним обрізуванням, лікуванням ран і т. д.). Важливо не допускати роздвоєння або викривлення стовбура правильним формуванням крони змолоду.
Може бути і така ситуація: розфарбовування різко відрізняється між верхом і низом крони. Яскрава зелень в нижній частині стовбура, відростаюча від підщепи, тобто нижче місця щеплення, – це дика поросль. Вона завжди є наслідком якогось неблагополуччя дерева (фізіологічної несумісності підщепи з прищепою, зимових ушкоджень, які часто залишаються непоміченими, сильної обрізки, що порушує вже існуючий баланс між «вершками і корінцями» тощо). Причин появи дикої порослі багато, і кожна з них вимагає особливого розгляду.
Поросль зазвичай рекомендують вчасно видаляти, тому що вона забирає у дерева харчування, стає притулком різних хвороб і шкідників, у тому числі мишоподібних гризунів. Але хворі дерева видалення порості не врятує.
Найбільш пригнічені рослини сигналізують про неполадки передчасним фарбуванням і опаданням листя. А молоді пагони парості ростуть до глибокої осені, тому й буває така різна колірна гамма. Іноді після неминучої загибелі крони є сенс залишити найбільш сильні її пагони для перещеплення іншим сортом.
Передчасне забарвлення, добре помітне на тлі ще зеленого навколишнього листя, може і не супроводжуватися паросткуванням. Це буває після зимового пошкодження незимостійкого сорту разом з корінням, а також при явному пошкодженні коренів якимось захворюванням або шкідником. Такі дерева поступово засихають.
В умовах дощового літа або при неправильному надмірному поливі передчасне забарвлення і опадання листя може відзначатися на ділянках з «верховодка» (погана водопроникність глинистих шарів ґрунту). При постійному перезволоженні коріння більшості деревних культур поступово загнивають і тому, незважаючи на велику кількість води, не можуть її всмоктувати і подавати в крону.
Якщо раннє побуріння листя з подальшим всиханням гілок чітко проявляється на верхівках приблизно одновікових дерев – це, швидше за все, суховершинність. Вона буває при близькому заляганні ґрунтових вод, через що загниває нижнє коріння. Такі ділянки вимагають особливої агротехніки, пов’язаної з ґрунтовим дренажем, глибоким окультуренням ґрунту, високою посадкою дерев, підбором скороплідних сортів з швидкою віддачею врожаю.
В деяких садах можна зустріти дерева, густо повиті зеленню потужних витких рослин. Найчастіше це дівочий виноград або хміль, який перекинувся з сусідніх посадок. Їх чіпкі пагони так спритно і швидко збираються по гілках і навіть по дротах, які розташовані поруч, що в метушні літніх справ багато хто звертає на це увагу тільки осінню, коли все дерево вже повністю «окуповано загарбником», а його власного листя майже не видно.
Декому навіть подобається така випадково знайдена «краса», і вони так і залишають дерева в полоні цих ліан. Та й спробуй прибрати їх тепер, не так-то просто буде це зробити. Невтямки цим господарям, що таке дерево, позбавлене сонця через чуже листя, може вимерзнути навіть не в найсуворішу зиму, а врожаю не буде в наступному сезоні – це точно. Адже дегенеративні органи в бруньках диференціюються в кінці літа – початку осені завдяки пластичним речовинам, які виробляються листям тільки при хорошому сонячному освітленні. В окремі роки в деяких регіонах України врожай не формується через занадто похмуру погоду протягом літа, тобто внаслідок недостатньої інсоляції. А в даному випадку під пологом великого листя чужинців дерево практично повністю позбавлене сонця.
Тому треба заздалегідь не допускати зростання навіть дрібнолистих в’юнків біля дерева. І тим більше звертайте увагу на помилкові рекомендації, наприклад декорувати дерева клематісами. Для плодових рослин неприпустиме навіть близьке сусідство з ними, особливо з сильнорослими сортами.
В період осіннього забарвлення і подальшого листопада в деяких садах чітко виділяються «уперті», не бажаючі змінювати своє зелене забарвлення. Як правило, пагони у них ще трав’янисті, не здерев’янілі. Навіть не дивлячись можна сказати, що ці сорти «південці». Вони не встигають завершити ростові процеси через коротке літо в центральних, північних регіонах, на Поліссі та в Карпатах. У таких рослин навіть після морозів листя залишається зеленим і не може опадати до самої весни.
Зазвичай вони в першу ж зиму сильно обмерзають чи цілком гинуть. Шарудить це обморожене листя всю зиму, як би нагадуючи: саджайте тільки ті сорти, які придатні для ваших кліматичних умов.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Дерево аґрусу: оригінально, гарно, зручно
- Помідорні трюки
- Прибирання та зберігання цибулин квітів
- Увага ягіднику і саду. Що робити в саду і на городі в серпні
