Головні вороги ягідних культур взимку
Навколо грядок з садовою суницею і полуницею та плантацій ягідних чагарників для затримання снігу ставлять щити з дощок, ящиків, очерету, шиферу, руберойду, тини з прутів і вербової або виноградної лози. Головне – надійно закріпити ці конструкції, щоб вітер не зірвав їх і не погнав по ділянці. Для снігозатримання на ягідних плантаціях часто використовують ялинове гілля, встромляючи його в сніг або заздалегідь розкладаючи по ягіднику.
Навесні при плануванні посадок бажано подбати про кулісні насадження для снігозатримання. Зазвичай для цього використовують смуги кукурудзи або соняшника, посаджені перпендикулярно напрямку панівних вітрів.
На ягідник переносять сніг, знятий з доріжок, дахів будівель та теплиці, причому сніг не потрібно утрамбовувати, він повинен залишатися пухким, максимально зберігаючи свою природну структуру. Чагарники з гнучкими пагонами слід заздалегідь пригнути до землі, щоб сніг повністю закривав їх. Під шаром снігу товщиною 60-70 см навіть тридцятиградусні морози ягіднику нестрашні.
Вважається, що для успішної зимівлі більшості сортів садової суниці, полуниці, малини, смородини, аґрусу, зимостійких сортів ожини і жимолості достатньо утеплення снігом.
Але зими не радують нас постійністю. І стійкий сніговий покрив протягом всієї зими – велика рідкість. Сильні вітри буквально висушують ґрунт, пагони чагарників, листя і квіткові бруньки суниці та полуниці. А якщо ще різко вдарять сильні морози і добре проморозять землю, то можуть загинути і корені, розташовані у верхніх шарах ґрунту. Щоб це не сталося, слід утеплити ягідник. Зазвичай достатньо добре замульчувати ґрунт.
Але навіть, якщо снігу на ділянці зібрано достатньо, морози постійно змінюються відлигами, сніг тане. А потім при різкому зниженні температури на землі, траві, гілках дерев і чагарників утворюється крижаний панцир.
Нерідко взагалі йде крижаний дощ. А на поверхні снігового покриву утворюється наст, через який до коріння зимуючих рослин припиняється доступ кисню. При сонячній погоді крижаний панцир грає роль лінзи, що фокусує сонячні промені. Під ним бруньки розігріваються і починають прокидатися, вимагати для дихання більше кисню, якого під льодом немає.
Якщо на пагонах кірка протримається 10-15 днів, загине до 70% бруньок. Крига небезпечна і тим, що, нагріваючись на сонці і охолоджуючись вночі, пагони можуть отримати сонячні опіки, через які в рослину може потрапити будь-яка інфекція.
Якщо після крижаного дощу піде сніг, а швидше за все це буде мокрий сніг, герметична кірка на землі і гілках ще більш ущільниться. Без доступу кисню можуть постраждати і корені рослин. Якщо ж ударить мороз, та ще й з сильним вітром, швидке випаровування льоду викличе додаткове зниження температури в зоні крижаного панцира, що може призвести до вимерзання не тільки бруньок, але і поверхневих коренів.
Основне завдання в такий момент – позбавити рослини від крижаної кірки. Тільки зробити це, на жаль, досить складно. Бажано хоча б розбити наст і забезпечити вільний доступ повітря до коріння. Для цього можна використовувати звичайні вила. Їх встромляють в наст і трохи розгойдують. Можна скористатися дачним культиватором – колесом з шипами на довгій ручці.
Якщо в якості утеплювального матеріалу використовували солому, тирсу або опале листя, ситуація ще більш посилюється, так як ці матеріали мають високу гігроскопічність. Намокнувши, вони промерзають і перетворюються на товстий крижаний панцир, розбити який, не пошкодивши ягідники, досить складно.
Залити гарячою водою, а особливо окропом, ягідник, щоб розтопити лід, категорично не рекомендується, так як рослини сприймуть таке підвищення температури, як початок весни, передчасно прокинуться бруньки, які потім, при зниженні температури загинуть. В результаті шкоди більше, ніж користі. А при обливанні окропом рослини взагалі отримають опіки, які викличуть омертвіння тканин.
Багато дачників мають свої власні методи позбавлення ягідника крижаного полону. Наприклад, використовують гранули селітри. Ними посипають ґрунт, а щоб звільнити зледенілі пагони, гранули розтирають у порошок.
При позитивних температурах можна обробити гілки зольним розчином.
Іноді кригу вдається розтопити за допомогою диму від багаття.
Абсолютно надійних способів перемогти кригу немає. Так що простіше запобігти появі крижаної кірки, ніж боротися з нею. Кращі профілактичні заходи – укриття рослин дихаючим агроволокном, що розкладається на металевих дугах. А для затримання снігу поверх такого укриття можна накидати ялинове гілля. Дихаюче укриття не тільки надійно захистить ягідник від морозу, в тому числі і в безсніжну погоду, але і від інших несприятливих природних явищ: від висушуючих вітрів, від передчасного пробудження рослин під час відлиг. Усередині укриття температура і вологість тривалий час збережуться на рівні, оптимальному для зимівлі, незважаючи на відлиги і похолодання зовні.
Звичайно, придбання агроволокна вимагає певних матеріальних вкладень, але на них доведеться піти, якщо тривалі відлиги, полій на пагонах і наст на поверхні ґрунту кожен рік приймають загрозливі масштаби.
Захистом від крижаного дощу може послужити звичайна плівка, заздалегідь розстелена на ягідній плантації. Важливо, накинути її на ягідник, поки ґрунт ще не встиг намокнути, інакше плівка просто примерзне до пагонів.
Клавдія КОТОВА.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Малиновий конвеєр
- Осінні роботи у малиннику
- Сунична малина: посадка і догляд
- Обрізування чорної смородини продовжує життя і збільшує врожайність
