Зміст
Англія. Епоха правління королеви Єлизавети I Тюдор. Країна веде жваву торгівлю, освоює нові території. В цей час квітковий англійський сад починає збагачуватися новими рослинами, привезеними з різних країн. Це – гвоздика, яка стає улюбленою квіткою королеви, тюльпан, братки, пурпурова скабіоза і, звичайно ж, – молюцелла. Про правила вирощування молюцелли згадується у виданні за 1570 рік.
Існує легенда, в якій говориться, що молюцелла приносить щастя і допомагає зберегти кохання. Свіжий зелений колір молюцелли також є символом удачі, а оригінальні воронкоподібні приквітки дали їй ще одну прекрасну назву – «ірландські дзвоники».
Люблять ірландські дзвоники за їх доступність і довговічність, тому повсюдно використовують у весільних букетах. Ця квітка вирощується як кімнатна і садова рослина, також використовується для оформлення букетів як сухоцвіт, оскільки молюцелла зберігає колір і форму після висушування. У дикому вигляді можна зустріти на Кавказі, в Західній Азії, Індії, Північній Африці.
Доторкнемося до краси
В залежності від виду молюцелла може бути однорічною або багаторічною, але в садівництві набула популярності тільки «молюцелла гладка» – однорічна декоративна рослина. Вона відноситься до родини Ясноткові (Губоцвіті), в яку входить безліч ароматних, красивих, декоративних і кулінарних рослин: шавлія, котяча м’ята, колеус, чебрець, лаванда.
Назва Молюцелла гладка (лат. Moluccella laevis) веде нас до Молуккських островів, які колись були джерелом цих рослин. Ця квітка прекрасна своїми великими зеленими «дзвіночками», а крихітні білі квітки, які в них розпускаються, наповнюють сад чарівним ароматом. Листя молюцелли має зазубрини по краях, ростуть на довгих черешках. У рослини дуже незвичайний запах, що нагадує аромат соснової живиці і лаванди. Він повною мірою проявляється, якщо торкнутися пальцями приквітка, черешка або стебла.
Росте молюцелла зазвичай без проблем, не підходить для неї тільки жаркий і одночасно вологий клімат. Для того, щоб рослина не витягнулася і не повисла, висаджувати її слід тільки на сонячному місці або на ділянці, де сонячно хоча б в першій половині дня. До вересня кущі молюцелли досягають метрової висоти. У квітки довгий корінь, тому вирощування в якості контейнерної рослини припускає наявність об’ємного і глибокого горщика.
Агротехніка вирощування
Вирощують молюцеллу прямою посадкою у відкритий ґрунт або розсадним способом. Насіння проростає повільно, тому для отримання рясно квітучих рослин застосовують розсадний метод.
У березні в підготовлені ємкості кладуть ґрунт (не забуваючи його зволожити). Насіння викладають на поверхню не засипаючи, а легко заглиблюючи не більше ніж на півсантиметра. Ємкості ставлять в приміщення з температурою 18°C. Насіння проросте до середини квітня, зміцнілі рослини виносять на загартовування. У травні розсаду пересаджують у відкритий ґрунт. Коріння молюцелли дуже крихке, тому для вдалої пересадки спочатку квітку сіють в стаканчики.
Насіння сіють безпосередньо в ґрунт в кінці квітня або на початку травня. Застосовують таку ж техніку посіву, як і для вирощування розсади. Бажано висівати молюцеллу під плівку, оскільки молоді паростки можуть стати ласощами для птахів. Після того, як рослини трохи підростуть, слабкі видаляють. Поки молюцелла набирає масу, необхідно своєчасно прибирати бур’яни, оскільки вони можуть «забити» квіти. Деякі садівники рекомендують стратифікувати насінини перед посадкою, таким чином, вони проявляють кращу схожість. Ви можете винести насіння на холод пізньою осінню, посіяти під зиму або ж помістити в холодильник на тиждень перед посадкою. Але для отримання хороших результатів не просто покласти насіння в холодильник, необхідно створити природні умови – поєднувати холод і вологість (для цього треба загорнути насіння у вологу бавовняну тканину).
Під час пересадки рослини необхідно рясно поливати. Дорослі кущі досить високі, сильний дощ або поривчастий вітер можуть завдати непоправної шкоди рослинам. Тому висаджуйте рослини в захищеній від вітру зоні або підв’язуйте.
Молюцелла може рости на одному місці довгі роки самовисіваючись. Ця квітка хворіє нечасто, оскільки досить стійка до різних захворювань і шкідників, але в суху спекотну погоду рослину може атакувати попелиця. При виявленні цього шкідника кущ необхідно обробити спеціальним інсектицидним засобом двічі, з інтервалом в тиждень.
При надмірному поливі коренева система може загнити і загинути, тому рослині потрібен помірний полив. Не забувайте, що полив залежить і від складу ґрунту. Молюцелла вважається посухостійкою рослиною. Для її гарного розвитку ґрунт повинен бути родючим і пухким. Якщо ж ґрунт недостатньо родючий, то раз на місяць квіти підживлюють мінеральними або органічними добривами. Регулярно з рослини слід видаляти пожухле листя і відцвілі квітки.
У звичному розумінні квіти повинні мати строкате забарвлення, але молюцелла до таких не належить. Це монохромна квітка, всі частини якої забарвлені в зелений колір. Молюцелла прекрасно виглядає в садовому просторі. У відкритому озелененні квітку використовують як своєрідний фон для інших більш яскравих квітів. Для контрасту до молюцелли висаджують шавлію, червоний мак, декоративний ревінь, папороть, іриси, люпин, календулу.
Людмила КУРГАН.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Іриси: огляд кращих сортів
- Цинія. Веселка з дитинства
- Гейхера або «Коралові дзвоники»
- Гібіскуси – виверження «вулкана»
