Зміст
Одного разу, посадивши у себе на ділянці кущик жоржини, або багаторічну ромашку, або просто парочку бульбоцибулин струнких гладіолусів, кожен з нас приходить до думки: як це я раніше обходився без такої краси, так і місця вони займають не так вже багато, як нам раніше це здавалося. Але головне, не стільки вчасно посадити і полити, а правильно зберегти у холодну пору року. Почну з тих багаторічних декоративних рослин, які простіші у вирощуванні і не настільки вимогливі до умов зберігання.
Ромашка багаторічна
Існує багато її сучасних сортів, які відрізняються як за розміром суцвіття, так і за кольором пелюсток. Раджу почати знайомство з адаптованих до умов вашої місцевості. Це гарантія того, що досвідчений сусід поділитися секретами і втрат у вас не буде.
Наприкінці осені при промерзанні верхнього шару ґрунту, накидайте сухого листя, прикрийте обрізаними стеблами хризантем або іншими гілочками, а можна і пластиковими або дерев’яними скриньками, придавивши їх чимось важким. Якщо серед зими прогноз погоди передбачить температуру нижче -15°С, то зверху ще потрібно прикрити товстим поліетиленом, по краях присипати землею. Але з настанням лютневих (березневих) відлиг, верхній шар укриття потрібно зняти, щоб рослини не випріли. А з настанням весни зняти всю «шубу» і дати подихати кущикам, окропити їх протигрибковим засобом, а головне, дайте сонечку «лизнути» верхівку багаторічника, це і буде найкращою дезінфекцією рослині.
З часом «чубчик» зелених пагонів потягнеться до верху, і по досягненні 5-7 см можна приступити до посадки поділок. Я викопую весь кущ, обережно розділюю, – ромашка добре ділиться, і висаджую на постійне місце розділені кореневищні живці. Така процедура потрібна 1 раз на 2-3 роки з кількох причин: якщо кущ розростається, то він сам у себе забирає поживні речовини, квіти дрібнішають, знижуються декоративні якості. Але головне, в ґрунті нагромаджуються шкідливі речовини, тому більше 3-х років на одному місці не вирощую більшість (зимуючих в ґрунті) багаторічних декоративних рослин.
Потім догляд звичайний, але удобрюю не раніше ніж через 3 тижні після пересадки. Кущі можна ділити і кожен рік, це тільки позитивно позначиться на самих квітах. Якщо вам така кількість не потрібна, то тимчасово можна посадити в вазончики для розсади, а потім визначити подальшу долю саджанців. Подібного догляду вимагають такі багаторічники як рудбекія, флокс, дзвоник персиколистий та ін.
КУПИТИ
Жоржини і гладіолуси
Більше уваги вимагають незимуючі у ґрунті багаторічники, такі як жоржини і гладіолуси.
Гладіолуси викопую в середині жовтня, дітку – в кінці місяця, а ранні сорти можна вибирати з землі навіть у вересні. Чим я керуюсь? Від моменту цвітіння до викопування повинно пройти не менше 50-60 днів. У такому разі цибулини встигнуть визріти і накопичити поживні речовини до цвітіння в наступному сезоні.
Копаю в суху погоду, відразу обрізую листя, залишаю пеньочки 2-3 см. Листя не можна залишати навіть на нетривалий час, оскільки перебуваючи поза ґрунту, воно витягне усю вологу з бульб, і такий посадковий матеріал зберігатися довго не буде. Потім потрібно просушити не менше тижня на повітрі, бажано на протязі.
В процесі сушіння поступово відділяю стару цибулину від нової, потім і дітку. Але якщо стара «картопелька» відділяється погано, то на силу не беру, намагаючись не завдавати зайвих травм. Цибулини вкладаю в старі колготки і опускаю у відро з розчином марганцівки або Фундазолу, додаю 1 таблетку Інтавіру або пакет інсектициду на пару годин. Потім витягую, розкладаю на мішковині і знову просушую.
Вологі бульби не зберігаються, тому якщо погода на вулиці сушити вже не дозволяє, то закінчую в будинку. Складаю великі бульби в картонні коробки, перешаровуючи їх старими газетами. Виношу коробки у веранду, ставлю в нижні полиці шафи, де температура взимку в середньому від 5°С до 12°С. Але пару раз обов’язково роблю ревізію. Зіпсовані видаляю. Дітку просто перетрушую попелом деревини і зберігаю в окремій коробці, але в тих самих умовах. Вже навесні, по відділенню старого лушпиння, знову протруюю, вирізую зіпсовані місця, замочую перед посадкою в розчині Максим. Тільки потім висаджую в заздалегідь підготовлені борозни.
Це приємна подія, хоча трошки трудомістка. Але посадковий матеріал в результаті таких процедур завжди чистий, не інфікований, і самій приємно з таким працювати, знаючи що не заносиш у ґрунт різні бактерії, і продати надлишки не соромно.
Бульби жоржин викопую після першого нічного приморозку, коли мороз почорнить верхівки стебел, але шкоди бульбам ніякої не зробить. Перед викопуванням стебла зрізую на висоті 10-15 см від ґрунту. Вилами піддіваю бульбини і обережно виймаю з землі. На відміну від гладіолусів, бульби жоржин довго не підсушую – половину дня. Вони швидко пересихають. Промиваю в розчині будь-якого фунгіциду і підсушивши на сонці 2-3 години, упаковую в коробки, пересипаючи їх сухим(!) чистим піском, попередньо змішавши з порошком Фундазолу. Зберігаю в підвалі. Там і відповідна температура і вологість.
Серед зими роблю ревізію, якщо є зіпсовані – видаляю. Виношу з підвалу в кінці лютого, починаю ділити, живцювати, пророщувати в стаканчиках. У ґрунт висаджую в кінці квітня, але перший час пророщені живці вкриваю від зворотних приморозків. Перед посадкою бульби потрібно обробити від шкідників і хвороб. Висадивши в ґрунт, потрібно подбати про опору, до якої підв’яжете стебла з часом.
Олена САВЕТА,
Арбузинського р-н
Миколаївської обл.
Фото автора.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Прийшов час зайнятися розсадою квітів
- Кактуси взимку
- Геліантемум – слідуючий за сонцем
- Аммобіум крилатий. Продовжте чарівність літа
