Грона бузку запашного

Зміст

Краща прикраса травневого саду
Де краще його розмістити?
Розмножуємо самостійно
Посадка саджанця
Коли варто заглиблювати кореневу шийку?
Поливання, обрізування і мульчування
Основний догляд
Шкідники і хвороби
Обрізування бузку
Зрізати або не зрізати гілки для букетів?
Не тільки прикраса саду

Краща прикраса травневого саду

Травень – час цвітіння бузку. Його ароматні пишні грона – символ торжества весни, її переможної ходи. Білий, рожевий, пурпуровий, ліловий і блакитний, простий і махровий… Всього в світі налічується більше 2000 сортів цього декоративного чагарнику. Бузок зробить більш затишною зону відпочинку, підходить для формування бордюрів і зелених огорож, він – бажаний гість у будь-якому саду і парку.

Слід врахувати, що в перші роки після пересадки бузок росте досить повільно, зате потім дорослі кущі майже не вимагають догляду, швидко розростаються, даючи велику кількість прикореневої порослі.

Взагалі, бузок – дуже невибаглива рослина, зимостійка і посухостійка. Її коренева система спокійно переносить глибоке промерзання ґрунту, а бутони, що розпустилися, здатні без втрат витримати заморозки до 4 градусів морозу. Крім того, для пишного цвітіння бузку як раз і необхідний період спокою з вираженими мінусовими температурами.

Де краще його розмістити?

Бузок невимогливий до ґрунтів. Полюбляє легкі, пухкі супіски і суглинки з нейтральною або близькою до неї реакцією (рН 6-7). Не підходять для вирощування бузку тільки кислі, глинисті, перезволожені ґрунти і ґрунти з близьким до поверхні стоянням ґрунтових вод.

При вирощуванні цього чагарнику, мабуть, найважливішим фактором є його освітленість. При нестачі світла він відстає в розвитку, виглядає чахлим і практично не цвіте. Але і на сильному сонці суцвіття формуються дрібними і швидко відцвітають. Бузок комфортніше почуває себе там, де сонце його освітлює в першу половину дня, і де він захищений від вітру.

Через свою любов до світла бузок не виносить тісноти. Щоб рослина нормально розвивалася, відстань між кущами має бути не менше 2- 3 м. Цю властивість рослини потрібно враховувати, використовуючи її для формування живоплотів і бордюрів. Відстань між кущами живоплоту роблять 1-1,5 м, але розвиватися бузок у цьому випадку буде повільніше, а цвісти менш пишно.

Розмножуємо самостійно

Прийнявши рішення посадити на своїй ділянці бузок, можна придбати готові саджанці вподобаного сорту, а можна спробувати самостійно отримати посадковий матеріал. Бузок можна розмножувати як насінням (рослини, вирощені з насіння, не зберігають властивості материнської рослини), так і вегетативно: прикореневою порослю, відводками, живцюванням.

Посадка саджанця

Якщо не терпиться побачити квітучим кущ бузку на своїй ділянці, можна придбати готовий саджанець. Час посадки бузку – це рання весна і кінець літа-початок осені. Для більшості сортів оптимальний період – з середини серпня до кінця вересня, поки ще не опало листя. В цей час фаза активного розвитку рослини вже закінчилася, а до холодів ще достатньо часу, щоб укорінитися. Саджанці із закритою кореневою системою можна висаджувати з квітня до кінця вересня.

Попередньо з ділянки, де планується посадити бузок, видаляються бур’яни, земля перекопується. Не менш ніж за 2-4 тижні до посадки готується яма. Чим бідніший ґрунт, тим більше робиться яма. Зазвичай буває достатньо ями розміром 0,5х0,5х0,5 м.  На дуже бідних землях її роблять в 2 рази більше. Якщо земля важка, глиниста або близько до поверхні піднімаються ґрунтові води, нехай навіть тимчасово під час весняного підтоплення, на дно укладають шар дренажу (бита цегла, галька, гравій) або ж для посадки бузку насипають пагорб.

У посадкову яму вносять органічні добрива (гній або компост – 10- 12 кг), деревна зола (1-1,5 склянки) і кісткове борошно (0,5 склянки), можна додати 2-3 ст. ложки суперфосфату. На шар добрива насипається шар родючої землі, щоб корені не стикалися з добривом, робиться невеликий горбок, а на нього встановлюється саджанець і засипається родючим ґрунтом (взятим з поверхні, а не тим, що вийняли з глибини ями). Посадку проводять ввечері або в похмуру погоду.

Для нормального розвитку бузку дуже важливим є достатній вміст міді в ґрунті, тому перед посадкою заправлену яму поливаємо розчином мідного купоросу. Для його приготування чверть чайної ложки мідного купоросу розчиняємо в 1 склянці окропу, отриману рідину виливаємо у десятилітрове відро води.

Коли варто заглиблювати кореневу шийку?

Кореневу шийку кореневласних саджанців, отриманих від поділу маточного куща, при посадці радять трохи заглиблювати (до 3 см), щоб підсилити формування молодих корінців. Але якщо ґрунт недостатньо пухкий, краще розміщувати кореневу шийку на рівні ґрунту, щоб уникнути загнивання.

У саджанців, щеплених на підщепи бузку звичайного (бузок-дичок), кореневу шийку взагалі розташовують на 2-3 см вище рівня ґрунту, відповідно і місце щеплення при цьому знаходиться над поверхнею ґрунту. Така посадка дозволить легко відстежити дику поросль і видалити її.

У саджанців, щеплених на угорський бузок і бирючину, місце щеплення рекомендується заглибити на 5-8 см. Вважається, що так бузок можна перевести на власні корені, а зробити це дуже корисно, тому що бузок більш довговічна рослина, ніж такі підщепи. Але процес цей, на жаль, далеко не завжди буває успішним. Водночас кора заглибленої частини стовбура може загнити. Щоб уникнути загнивання, невеликий простір біля стовбура від кореневої шийки до поверхні ґрунту заповнюється піском.

Поливання, обрізування і мульчування

Після посадки навколо стовбура по діаметру 0,5-0,6 м насипається валик, який буде перешкоджати розтіканню води під час поливу. Використовуємо для цього ґрунт, взятий з глибини ями. Після цього рослину рясно поливають, щоб ґрунт добре обтиснув корені, і не було повітряних пустот. Прикореневе коло мульчують торф’яною крихтою, перегноєм або перепрілим листям шаром 5-7 см. Саджанець обрізають на висоту 2-3 пари бруньок для зменшення навантаження на кореневу систему.

Основний догляд

У перший рік після посадки молоді рослини необхідно регулярно поливати. У цей час листя на кущі виростають меншого розміру. Так рослина реагує на стрес, який вона пережила при пересадці. Додаткових підживлень проводити не потрібно. А якщо з’являться квіткові бутони, то їх бажано обірвати, щоб рослина не витрачала сили, необхідні для вкорінення.

У перші 2-3 роки, якщо посадкова яма була нормально заправлена, добрива не вносять. Надалі навесні і на початку літа рослина підживлюють азотними добривами з розрахунку 50-60 г сечовини або 65-80 г аміачної селітри на одну рослину за сезон. Цю норму добрив розподіляють на 3 підживлення. Перше проводиться відразу після танення снігу, наступні – з інтервалом 25-30 днів. Можна замінити підживлення азотними добривами, внесенням під кущ настою коров’яку (1:10). Раз на 2 роки під дорослий кущ бузку вносять 35- 40 г подвійного суперфосфату і 30-35 г  сульфату калію.

Важливо пам’ятати, що вносити під бузок можна тільки комплексні добрива, що не містять хлор. Глибина закладення сухого добрива 5-6 см. Замість калійного добрива можна внести 200-250 г золи. Для більш бурхливого цвітіння корисно проводити підживлення мікроелементами: цинком, бором і магнієм. Благотворно впливають на рослину і підживлення органічними добривами: розчином коров’яку, що перебродив, і курячого посліду.

Поливають дорослі рослини перед початком цвітіння, під час нього і в сильну посуху.

Догляд за бузком полягає в обрізуванні зайвих пагонів, прополюванні бур’янів, поверхневому розпушуванні ґрунту навесні і влітку, перекопуванні ґрунту восени на глибину до 10 см. Розпушувати і перекопувати треба дуже обережно, щоб не пошкодити коріння і особливо кореневу шийку рослини. Восени корисно побілити стовбур і гілки бузку вапном з додаванням глини.

До кінця липня полив і розпушування припиняють. В цей час рослина закінчує зростання, і вже сформовані квітучі бруньки. Якщо продовжити поливати, і особливо якщо внести азотне добриво, почнеться новий виток зростання, пагони не встигнуть визріти, тобто бузок не зможе нормально підготуватися до зими.

Шкідники і хвороби

Бузок досить рідко уражається шкідниками і хворобами.

При нестачі калію в ґрунті рослини уразливі до кореневої гнилі, на них нападають листові бузкові кліщі. Заходи боротьби – внесення достатньої кількості фосфорно-калійних добрив, знищення уражених частин рослини, проріджування загущених посадок, обробка фунгіцидами та акарицидами.

Зростаючий на важких і перезволожених ґрунтах бузок може захворіти некрозом і плямистостями листя, а також іншими грибковими захворюваннями. В цьому випадку бузок потрібно обробляти фунгіцидами, а уражені частини рослини зрізати і спалювати.

Бактеріальний некроз бузку вражає найчастіше сильно загущені посадки. Борються з цим захворюванням проріджуванням посадок, видаленням всіх гілок з ознаками захворювання або викоріненням всього куща.

Борошнистою росою бузок найчастіше хворіє при нестачі вологи. При цьому захворюванні інфіковані гілки зрізують і спалюють, ранньою весною в ґрунт вносять хлорне вапно (100 г на 1 кв. м) і перекопують пристовбурне коло.

Іноді на бузок нападає бузковий жук (бронзівка), який об’їдає квітки. Його доводиться збирати і знищувати вручну.

Обрізування бузку

При обрізуванні ранньою весною на кожній скелетній гілці залишають не більше 8 здорових бруньок, щоб не виснажити рослину під час цвітіння. Крім того, ранньою весною проводиться санітарна обрізка – видалення старих, сухих, пошкоджених, хворих і загущуючих пагонів.

Зрізати або не зрізати гілки для букетів?

Існує думка, що чим більше зрізати в період цвітіння гілок для букетів, тим краще буде цвісти бузок в наступному році. Але це не зовсім так. Бруньки для майбутніх квітучих бутонів закладаються безпосередньо біля основи відцвілої китиці. Тобто, якщо зрізати або відламати квітучу гілку, наступного року на уламку, що залишився, квіток не буде. Але біля місця облому (зрізу) прокинуться дві бруньки, з яких виростуть гілки, на яких в подальшому утворюються квіткові бруньки. Але на це піде 2-4 роки.

У садівників існує негласне правило: зрізати не більше 30% квітучих гілок, щоб забезпечити достатню кількість квіткових бруньок на наступний рік і зробити кущ пишнішим за рахунок нових пагонів у майбутньому.

Не тільки прикраса саду

Листя бузку має ранозагоювальні, антибактеріальні властивості. Настій з нього використовують при лікуванні гнійних ран, подрібнене листя прискорює дозрівання нариву і очищає рану від гною.

Мазь зі свіжого листя і спиртову настоянку з квіток застосовують для компресів і розтирань при ударах, невралгії, радикуліті, ревматизмі, артриті, п’ятковій шпорі, подагрі та відкладенні солей в суглобах. Для приготування мазі сік свіжого листя змішують зі свинячим салом в співвідношенні 1:4. Зберігати цей засіб потрібно в холодильнику. Для приготування настоянки 50 г квіток бузку заливають 100 мл спирту і настоюють 1 тиждень.

При ларингіті настоянкою, розведеною в кип’яченій воді в співвідношенні 1:10, полощуть горло. При стригучому лишаї та інших грибкових захворюваннях настоєм квіток бузку протирають уражену шкіру, а при мігрені – чоло і скроні.

Клавдія КОТОВА.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати: