Зміст
Червоні, соковиті, кисло-солодкі плоди граната знайомі кожному і всіма улюблені. На жаль, українці змушені задовольнятися привізними гранатами, так як наш клімат занадто суворий для його вирощування. Природним середовищем існування граната є сухі субтропіки.
При настанні холодної пори року гранат може витримати лише нетривалі заморозки до -15°C, в іншому випадку він замерзне. Рослина граната переносить лише невеликі морози і на більшій території України при посадці в ґрунт обмерзає до кореневої шийки. Одна з таких рослин, вирощена з насіння купленого в магазині плоду, росла на моїй ділянці три роки, щороку відростаючи заново, але в одну з суворих зим вимерзла остаточно. Тому найнадійніший спосіб в наших умовах-це ростити гранат в теплиці, або в кімнаті в горщиках. Звичайно, вирощений в домашніх умовах гранат дасть скромний урожай, але задоволення, отримане від процесу вирощування, ви отримаєте велике. І нехай врожайність його в останньому випадку буде невисока, але задоволення від вирощування цієї рослини можна отримати немало.
Для інтересу будь-хто може виростити гранат з насіння, але краще все ж придбати сортові рослини, тому що сіянці можуть довго не плодоносити або дати невеликі плоди.
Посіявши насіння граната в ґрунт, кожен може виростити його у себе в квартирі. Це буде простий і доступний спосіб. Однак в цьому випадку доведеться довго чекати врожаю, та й самі плоди будуть або невеликими, або можуть виявитися несмачними. Краще буде купити сортову рослину або відпочиваючи на півдні, або в ботанічному саду нарізати живців з сортової рослини і зробити щеплення або укоренити їх. Тоді у великій діжці в світлій кімнаті або в теплиці ви зможете отримати врожай справжніх великих гранатів.
Але не всі вирощують гранат заради врожаю. Його можна культивувати і як декоративну рослину, так як він цвіте незвичайними за формою квітами. Вони мають жорстку червону оцвітину, що прикриває внутрішні пелюстки білого, жовтого або червоного кольору.
Гранат підійде і для створення бонсаю. Так як його молоді пагони дуже гнучкі, то їм можна надати будь-яку форму за вашим бажанням.
Знайомство з цією рослиною можна почати з вирощування карликової форми граната звичайного (Punica granatum f. nana). Це найпоширеніший різновид, був такий і у мене (див. фото). Він невибагливий у догляді і навіть новачкові не складе великих труднощів виростити на своєму підвіконні маленькі плоди граната. Нана виростає до одного метра, є маленькою копією садового граната. Але варто відзначити, що ягоди саме цього сорту не їстівні, а декоративні (точніше, просто навколоплідник насіння настільки у них тонкий, що там нічого їсти, хіба що можна відчути їх запах і не більше!). Висота рослини становить 60-100 см, але зазвичай в кімнатних умовах вона не виростає більше ніж на 35-40 см. Гранат має красиві дрібні смарагдові листочки і починає цвісти вже в ранньому віці, ледь вкорениться живець. Цвіте цей сорт граната з початку весни і до кінця осені. Поодинокі червоні квіти розташовуються на кінці пагона. Для того щоб плоди дозріли, рослину необхідно забезпечити добрим освітленням.
Так само існують й інші карликові сорти: Бейбі (досягає всього 50 см висоту, плоди помаранчево-коричневого кольору), Рубін (висота рослини 70 см, плоди яскраво-червоного кольору).
Особливості догляду
Висаджувати гранат слід у невеликий горщик, так як рясне цвітіння і ефектно зростаючі плоди будуть тільки після того, як коріння щільно заповнить весь простір горщика. Ґрунт краще вибрати пухкий і поживний. Можна просто взяти землю з саду і змішати її з торфоперегноєм в пропорції 1:1. Після посадки розмістіть горщик з гранатом на південному вікні, в крайньому випадку підійде південно-західне або західне вікно, бо це дуже світло- і теплолюбна рослина. У літні місяці його можна виносити в сад під крону дерев або на лоджію, балкон, де його теж необхідно притінити.
Поливати карликовий гранат слід регулярно, не допускаючи, щоб ґрунт сильно пересохнув, але і намагайтеся не перезволожити його. Якщо деревце почало плодоносити, то частоту поливу потрібно збільшити, щоб не допустити скидання плодів. Навесні, коли період спокою закінчено, потрібно замінити ґрунт. Молоді рослини пересаджують щороку, а дорослі кожні 2-4 роки.
Так само навесні необхідно сформувати крону для того, щоб ваш гранат добре цвів. Для цього необхідно видалити всі сухі гілки і підстригти молоді, залишивши кілька пар листя. Потім потрібно регулярно видаляти зайву поросль на нижній частині стовбура. Кожні п’ять років рослину необхідно омолоджувати: для цього потрібно залишити тільки новий сильний пагін, а старий стовбур видалити.
Гранат дуже любить підживлення, тому з початку весни і до кінця літа його слід підживити Гумісолом, Рост-концентратом або подібними органічними добривами з додаванням основних мінеральних компонентів.
Приблизно в серпні потрібно скоротити полив, щоб дати паросткам визріти. Період спокою у граната триває 3-4 місяці, в цей час він частково скидає листя. На зиму горщик з рослиною краще поставити ближче до віконного скла (оптимальна температура утримання повинна бути 10-16C°) і скоротити полив. Якщо взимку гранат буде утримуватися при більш високій температурі, то рослина не постраждає, але цвісти навесні вона буде набагато гірше.
Гранат відноситься до перехреснозапильним рослинам, тобто на ньому є два типи квіток. Перші – які не зав’язують плодів (вони мають короткі маточки), другі – утворюють плоди (з довгими маточками). Так ось, якщо ви хочете отримати більше плодів, то можете обірвати квітки з короткими маточками, щоб вони не відбирали сили у рослини. І заодно зробіть штучне запилення, торкаючись пильовиками чоловічих квіток до жіночих зав’язей.
Розмноження
Розмножувати карликовий гранат можна насінням, щепленням, живцями і відводками. При розмноженні живцями їх краще нарізати в лютому або березні з визрілих пагонів. Живці, нарізані влітку, будуть повільніше вкорінюватися. Для вкорінення краще підійде зволожений субстрат (живці просто застроміть у вологий ґрунт і накрийте скляною банкою для створення ефекту мінітеплички), у воді виживання живців набагато гірше. На карликових формах граната плоди з’являються вже в перший рік, іноді навіть через три місяці після висадки.
Денис ТЕРЕНТЬЄВ,
біолог, агроном.
Фото автора.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
