Зміст
Червоні, соковиті, кисло-солодкі плоди граната знайомі кожному і всіма улюблені. На жаль, українці змушені задовольнятися привізними гранатами, так як наш клімат занадто суворий для його вирощування. Природним середовищем існування граната є сухі субтропіки.
При настанні холодної пори року гранат може витримати лише нетривалі заморозки до -15°C, в іншому випадку він замерзне. Рослина граната переносить лише невеликі морози і на більшій території України при посадці в ґрунт обмерзає до кореневої шийки. Одна з таких рослин, вирощена з насіння купленого в магазині плоду, росла на моїй ділянці три роки, щороку відростаючи заново, але в одну з суворих зим вимерзла остаточно. Тому найнадійніший спосіб в наших умовах-це ростити гранат в теплиці, або в кімнаті в горщиках. Звичайно, вирощений в домашніх умовах гранат дасть скромний урожай, але задоволення, отримане від процесу вирощування, ви отримаєте велике. І нехай врожайність його в останньому випадку буде невисока, але задоволення від вирощування цієї рослини можна отримати немало.
Для інтересу будь-хто може виростити гранат з насіння, але краще все ж придбати сортові рослини, тому що сіянці можуть довго не плодоносити або дати невеликі плоди.
Посіявши насіння граната в ґрунт, кожен може виростити його у себе в квартирі. Це буде простий і доступний спосіб. Однак в цьому випадку доведеться довго чекати врожаю, та й самі плоди будуть або невеликими, або можуть виявитися несмачними. Краще буде купити сортову рослину або відпочиваючи на півдні, або в ботанічному саду нарізати живців з сортової рослини і зробити щеплення або укоренити їх. Тоді у великій діжці в світлій кімнаті або в теплиці ви зможете отримати врожай справжніх великих гранатів.
Але не всі вирощують гранат заради врожаю. Його можна культивувати і як декоративну рослину, так як він цвіте незвичайними за формою квітами. Вони мають жорстку червону оцвітину, що прикриває внутрішні пелюстки білого, жовтого або червоного кольору.
Гранат підійде і для створення бонсаю. Так як його молоді пагони дуже гнучкі, то їм можна надати будь-яку форму за вашим бажанням.
Знайомство з цією рослиною можна почати з вирощування карликової форми граната звичайного (Punica granatum f. nana). Це найпоширеніший різновид, був такий і у мене (див. фото). Він невибагливий у догляді і навіть новачкові не складе великих труднощів виростити на своєму підвіконні маленькі плоди граната. Нана виростає до одного метра, є маленькою копією садового граната. Але варто відзначити, що ягоди саме цього сорту не їстівні, а декоративні (точніше, просто навколоплідник насіння настільки у них тонкий, що там нічого їсти, хіба що можна відчути їх запах і не більше!). Висота рослини становить 60-100 см, але зазвичай в кімнатних умовах вона не виростає більше ніж на 35-40 см. Гранат має красиві дрібні смарагдові листочки і починає цвісти вже в ранньому віці, ледь вкорениться живець. Цвіте цей сорт граната з початку весни і до кінця осені. Поодинокі червоні квіти розташовуються на кінці пагона. Для того щоб плоди дозріли, рослину необхідно забезпечити добрим освітленням.
Так само існують й інші карликові сорти: Бейбі (досягає всього 50 см висоту, плоди помаранчево-коричневого кольору), Рубін (висота рослини 70 см, плоди яскраво-червоного кольору).
Особливості догляду
Висаджувати гранат слід у невеликий горщик, так як рясне цвітіння і ефектно зростаючі плоди будуть тільки після того, як коріння щільно заповнить весь простір горщика. Ґрунт краще вибрати пухкий і поживний. Можна просто взяти землю з саду і змішати її з торфоперегноєм в пропорції 1:1. Після посадки розмістіть горщик з гранатом на південному вікні, в крайньому випадку підійде південно-західне або західне вікно, бо це дуже світло- і теплолюбна рослина. У літні місяці його можна виносити в сад під крону дерев або на лоджію, балкон, де його теж необхідно притінити.
Поливати карликовий гранат слід регулярно, не допускаючи, щоб ґрунт сильно пересохнув, але і намагайтеся не перезволожити його. Якщо деревце почало плодоносити, то частоту поливу потрібно збільшити, щоб не допустити скидання плодів. Навесні, коли період спокою закінчено, потрібно замінити ґрунт. Молоді рослини пересаджують щороку, а дорослі кожні 2-4 роки.
Так само навесні необхідно сформувати крону для того, щоб ваш гранат добре цвів. Для цього необхідно видалити всі сухі гілки і підстригти молоді, залишивши кілька пар листя. Потім потрібно регулярно видаляти зайву поросль на нижній частині стовбура. Кожні п’ять років рослину необхідно омолоджувати: для цього потрібно залишити тільки новий сильний пагін, а старий стовбур видалити.
Гранат дуже любить підживлення, тому з початку весни і до кінця літа його слід підживити Гумісолом, Рост-концентратом або подібними органічними добривами з додаванням основних мінеральних компонентів.
Приблизно в серпні потрібно скоротити полив, щоб дати паросткам визріти. Період спокою у граната триває 3-4 місяці, в цей час він частково скидає листя. На зиму горщик з рослиною краще поставити ближче до віконного скла (оптимальна температура утримання повинна бути 10-16C°) і скоротити полив. Якщо взимку гранат буде утримуватися при більш високій температурі, то рослина не постраждає, але цвісти навесні вона буде набагато гірше.
Гранат відноситься до перехреснозапильним рослинам, тобто на ньому є два типи квіток. Перші – які не зав’язують плодів (вони мають короткі маточки), другі – утворюють плоди (з довгими маточками). Так ось, якщо ви хочете отримати більше плодів, то можете обірвати квітки з короткими маточками, щоб вони не відбирали сили у рослини. І заодно зробіть штучне запилення, торкаючись пильовиками чоловічих квіток до жіночих зав’язей.
Розмноження
Розмножувати карликовий гранат можна насінням, щепленням, живцями і відводками. При розмноженні живцями їх краще нарізати в лютому або березні з визрілих пагонів. Живці, нарізані влітку, будуть повільніше вкорінюватися. Для вкорінення краще підійде зволожений субстрат (живці просто застроміть у вологий ґрунт і накрийте скляною банкою для створення ефекту мінітеплички), у воді виживання живців набагато гірше. На карликових формах граната плоди з’являються вже в перший рік, іноді навіть через три місяці після висадки.
Денис ТЕРЕНТЬЄВ,
біолог, агроном.
Фото автора.
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
