Гладіолус – мечоподібний красень

Гладиолус - мечевидный красавец
Реклама

Читати російською мовою

Вонзая в небо цветоносный колос,
На стыке лета с осенью цветет
Красавец благородный — гладиолус,
Как будто песню осени поет.
О. Соловйов.

Зміст

  1. Гладіолус (косарик)
  2. Агротехніка
  3. Хвороба і шкідники
  4. Сорти гладіолусів садових гібридних великоквіткових

Гладіолуси, так само як троянди і лілії, відносяться до найулюбленіших квіткових рослин. Їх краса з найдавніших часів, немов магніт, причаровувала і захоплювала. Вони прикрашали палаци і храми знатних вельмож, ботанічні та королівські сади. Гладіолуси зображують на гербах, про них складають вірші та легенди.

Зберігся переказ про те, що якийсь владний і нещадний римський воєначальник полонив ратоборців з Фракії і відправив їх у гладіатори. На турнірі бійцю, що переможе, він обіцяв у нагороду волю і руку своєї дочки. Але боротьба мала йти не на життя, а на смерть, і брати участь у цьому кривавому поєдинку він відправив двох друзів. Однак вони відмовилися боротися на турнірі, не зрадили братську дружбу, за що і були вбиті. На місці встромлених в арену мечів розцвіли божественні квіти – гладіолуси.

Ця квітка уособлює силу духу, вірність, відвагу і дружбу. У Середньовіччі існувало повір’я, що якщо бульбоцибулини гладіолуса носити у вигляді амулета, то вони захистять від загибелі та допоможуть перемогти на турнірах.

Гладіолус (косарик)

Назва квітки походить від латинського слова gladius (меч) через мечоподібну форму листків. Їх колір блакитно-зелений. Квітки мають різне забарвлення: біле, яскраво-червоне, лососеве, темно-буре, майже чорне, з цятками, облямівкою, штрихами. Ранні сорти зацвітають в липні, пізні – 
у вересні.

Гладіолус – трав’яниста рослина з бульбоцибулиною, яка щорічно відмирає. Відноситься до роду Ірисові, родини Півникові. Включає майже 300 видів. Батьківщиною рослини вважається Африка, Мала і Середня Азія, Мадагаскар. Оскільки гладіолуси ростуть в різних куточках земної кулі, то і умови вирощування для них різні.

Гладіолус, який росте на наших подвір’ях, називається гладіолус садовий гібридний. Він має безліч сортів.

Флористи використовують гладіолуси для створення різноманітних букетів.

Для весільного підійдуть квіти ніжних відтінків – білі, лососеві, рожеві, з невеликим діаметром квітки. Для жінок «бальзаківського» віку підбирають квіти насиченого жовтого, оранжевого, кремового кольору. Чоловіки будуть у захваті від гладіолусів червоного, малинового або лососевого відтінку. Молоді дівчата не відмовляться від невеликого букета з дрібними квітками пастельних тонів.

Щоб продовжити життя квітів, треба відщипнути верхній бутон – це затримає в’янення нижніх. Квіти зрізують вранці після сходу роси, залишаючи не менше 4 листових пластин. Поміщають в розчин цукру, додають хвойний екстракт або таблетку аспірину.

Агротехніка

Гладіолуси полюбляють сонячні вільні місця, в тіні стебло стає тоншим, квітки стають дрібними і бляклими. Ростуть практично на будь-яких ґрунтах, крім перезволожених і заболочених. При надлишку вологи гладіолуси можуть захворіти грибковими або бактеріальними хворобами.

Ґрунт для посадки готують з осені. Його перекопують на глибину 40-
50 см, удобрюють перегноєм або компостом. У землю вносять азотно-калійно-фосфорні добрива. Навесні перед посадкою бульбоцибулини очищають від лусочок, пошкоджені видаляють. З метою профілактики грибкових хвороб їх обробляють Карбофосом або марганцевокислим калієм.

Цибулини висаджують на глибину 10-15 см. Відстань між рослинами залишають 15-20 см з кроком в міжряддях – 20 см.

Догляд полягає в регулярному поливі (поливати краще рідше, але рясно), підживленні (1 раз на тиждень рідке підживлення малими дозами) і видаленні бур’янів. Після цвітіння, приблизно через 40 днів, цибулини викопують, добре просушують і зберігають до наступної весни в сухому місці при температурі не вище 17°C. Щоб гладіолуси добре цвіли й повноцінно розвивалися, слід проводити щорічну зміну ділянки.

Хвороба і шкідники

Найлютіший ворог гладіолусів – 
трипси. Якщо на листках показалися бурі плями – це ознака появи комах-шкідників. У цьому випадку рослини обробляють інсектицидами: Фітоверм, Зубр, Актара, Командор, Біотлін Бау. Для профілактики зараження трипсами треба проводити глибоке перекопування ґрунту восени, прибирати пошкоджені рослини з ділянки і знищувати їх. Щоб на гладіолусах не з’явилися патогенні гриби, треба їх обробити препаратами Скор або Хорус.

Сорти гладіолусів садових гібридних великоквіткових

  • Джесіка має лінійну форму листа і потужне стебло, яке не вимагає підв’язки. Колір рожево-лососевий з легким жовтим відтінком.
  • Аморе – квітки великі, жовті, сорт середньорослий, висота рослин – 90 см. Чудово поєднується з іншими сортами гладіолусів.
  • Саппоро – цей сорт має незвичайне строкате забарвлення: всередині квітки малиновий фон плавно переходить у жовтий з рожевою облямівкою по краях.
  • Хідден Треже – в квітці гармонійно поєднуються два кольори – фіолетовий і білий. Листова пластина лінійної форми.
  • Бангладеш – висока витончена рослина. Квітка біла зі злегка гофрованими краями. Листя смарагдове мечоподібної форми.
  • Десізо – висота рослини – 80 см. Квітка зі складним забарвленням: загальний фон лососевий, в середині присутня жовта пляма.
  • Санні Раффл – має чарівне молочно-персикове забарвлення з незначними рожевими цятками на пелюстках.
  • Віолетта – квітки насиченого фіолетового тону з білими стрілками. Світло-бузкові тичинки знаходяться в ніжно-бордовій шийці. Висота рослини – 100-120 см.
  • Наталі – сорт з дивовижним забарвленням. Пелюстки рожевого кольору з яскраво-червоними штрихами і блакитнуватою серединою. Низькорослий – 60 см.
  • Азурро – квітки великі, діаметр – 20 см, насиченого червоного кольору, листові пластини тонкі сіро-зелені. Високорослий – 90-100 см.

Людмила КУРГАН.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Похожие статьиБольше от автора

Оставьте ответ