Цибуля-порей або перлова цибуля

0
44
Цибуля-порей або перлова цибуля
Реклама

Зміст

  1. Для здоров’я
    1. Засоби для лікування ангіни
    2. Для краси
    3. Маска для жирної шкіри
  2. Для їжі
    1. Цибулевий суп-пюре
  3. Вирощування
  4. Сорти
    1. Ранній термін дозрівання
    2. Середньостиглі
    3. Пізній термін дозрівання

Історія цибулі-порею не менш давня, ніж ріпчастої або цибулі-шалота. Її почали вирощувати в II тисячолітті до н. е. на Близькому Сході, в долині двох річок – Тигра і Євфрата. При будівництві пірамід будівельникам включали в раціон саме цю цибулю для відновлення життєвих сил. Римський імператор Нерон вживав порей в їжу для збереження звучності голосу. Гомер, давньогрецький поет, згадував у «Іліаді» цю рослину. У середньовіччі порей, в поєднанні з селерою, використовували як афродизіак.

«Перловою» цибулю-порей називають за перламутровий відблиск білих лусочок її стебла.

Цибуля-порей – дворічна холодостійка рослина. У перший рік утворює довгу білу цибулину циліндричної форми (несправжнє стебло). На другий – формує високий квітконос з рожевим суцвіттям у вигляді кулястого зонтика. За смаком набагато ніжніше за ріпчасту. Вирощують порей заради вибіленого стебла – «ніжки», яка утворена частинами листових пластин, що охоплюють одна одну і поступово переходять в зелень.

Для здоров’я

Крім вітаміну С, порей містить велику кількість фолієвої кислоти і бета-каротину, багато солей калію, натрію, кальцію, також мікроелементів – заліза і марганцю, має сечогінну властивість, антиоксидантну, антибактеріальну і фітонцидну дію. Рекомендується вживати при ревматизмі, ожирінні. Порей стимулює діяльність нирок і успішно застосовується проти каменів у нирках, покращує діяльність органів травлення, збуджує апетит. Хто часто вживає цибулю-порей, у того не буває тромбозів. Крім того, порей прекрасно підходить як частина низькокалорійної дієти. У 100 г продукту міститься всього 33 кілокалорії. Порей ще відрізняє від інших видів цибулі низький вміст ефірних олій, що особливо цінується при дієтичному харчуванні.

Засоби для лікування ангіни

Приготувати сік з цибулі-порею і розвести теплою кип’яченою водою в співвідношенні 1:1. Полоскати горло кілька разів на день.

Для краси

При регулярному вживанні порею сповільнюється процес старіння, поліпшується колір шкіри, волосся стає пишним і блискучим.

Маска для жирної шкіри

До 1 ст. ложці подрібненого листя порею додають по 1 ч. ложці меду і оливкової олії. Накладають на шкіру обличчя на 10 хвилин і змивають теплим зеленим чаєм.

Для їжі

Цибулю-порей можна використовувати по-різному: в сирому вигляді та у салатах, у відвареному, смаженому і тушкованому – як гарнір для рибних і м’ясних страв. Крім того, що вона важлива як овоч для супу, цибуля-порей також ідеально підходить для приготування гратену, відкритих пирогів та навіть конфітюру.

Цибулевий суп-пюре

Щоб приготувати цей суп, знадобиться небагато часу, а страва вийде ситною і смачною.

Розтопити в каструлі з товстим дном 80 г вершкового масла і злегка обсмажити 1 головку подрібненої ріпчастої цибулі. Потім додати 400 г нарубаної кільцями цибулі-порею і ще пасерувати не більше 5 хвилин. Після чого 500 г картоплі нарізати кубиками середнього розміру і покласти до цибулі. Влити 1 л бульйону, посолити, поперчити за смаком і варити до готовності. Суп збити в блендері з 200 мл 
30%-вих вершків до пюреподібної консистенції. При подачі приправити зеленню кінзи або петрушки і дрібно нарізаною зеленою цибулею. Гарнір до цибулевого супу повинен бути гарним і доповнювати його аромат. Сирні тости Мельба чудово збагатять цю страву.

Вирощування

У районах з довгими теплими періодами можна вирощувати порей прямим посівом в ґрунт ранньою весною. Для отримання ніжної та соковитої зелені перед посівом вносять перегній, а в період вегетації підживлюють рідкими добривами. У більш холодних районах цибулю-порей краще вирощувати розсадним способом, використовуючи для цього ящики або парники. Висаджувати розсаду треба у віці 50-60 днів при настанні теплих днів з кроком між рядами 
15 см, в ряду – 8-10 см.

Особливий прийом – «біління ніжки». Для цього рослини підгортають внизу, щоб ніжка не зеленіла на відкритому повітрі, а була білою, що надає їй м’якого і делікатного смаку.

У цибулі-порею немає періоду спокою, до глибокої осені вона утворює все нове й нове листя. До того ж це дає можливість дорощувати її в теплицях і в будинку.

Прибирають цибулю-порей по мірі необхідності. Для зимового зберігання коріння потрібно зрізати на 2-3 см від денця, а листові пластинки видалити. Добре зберігається в погребі у вертикальному положенні 2-3 місяці.

Знаючи про багато переваг цибулі-порею, не забудьте відвести для неї грядку на вашому городі.

Сорти

Ранній термін дозрівання

Колумбус. Сорт високоврожайний з рівним потужним несправжнім стеблом і світло-зеленим листям. Довжина рослини досягає 60 см. Ніжка зі слабовираженою цибулиною діаметром до 6 см. Використовується в свіжому, вареному, сушеному, тушкованому і смаженому вигляді.

Голіаф. Один з найбільших сортів. Маса однієї рослини досягає 200 г. Листя напівприпідняте з середньою довжиною і шириною. Стеблова частина має діаметр 5-6 см. Цінується за високу врожайність ранньої продукції.

Криптон F1. Гібрид цибулі-порею з хорошою вирівняністю за діаметром, висотою і однорідністю. Адаптований для різних умов вирощування. При термічній обробці не втрачає смакових якостей.

Середньостиглі

Переможець. Листові пластини середньої ущільненості, сіро-зелені без антоціанового забарвлення з легким восковим нальотом. Довжина щільної вибіленої частини – 15-18 см, діаметр – 4 см. Рекомендується використовувати в свіжому вигляді та в домашній кулінарії.

Осінній мамонт. Старовинний англійський сорт. У рослин віялоподібне синьо-сіре листя і довге стебло (38-
51 см) з відмінним смаком. Добре зберігається протягом тривалого періоду.

Болгарський велетень. Рослина середньої висоти з сіро-зеленим потужним листям з блакитним відтінком. Розташування листя рихле. Вибілена частина діаметром 4-5 см становить 45 см. Широко використовується в домашній кулінарії.

Пізній термін дозрівання

Елефант. Рослина високопродуктивна, потужна, висотою 65-85 см. Листові пластини широкі, синьо-зеленого забарвлення, вибілена стеблова ніжка має довжину 15-25 см.

Аляска. Сизо-зелене листя покрите восковим нальотом, розташоване по черзі. Стебло коротке, потовщене в нижній частині.

Людмила КУРГАН.

Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ