Зміст
Історія цибулі-порею не менш давня, ніж ріпчастої або цибулі-шалота. Її почали вирощувати в II тисячолітті до н. е. на Близькому Сході, в долині двох річок – Тигра і Євфрата. При будівництві пірамід будівельникам включали в раціон саме цю цибулю для відновлення життєвих сил. Римський імператор Нерон вживав порей в їжу для збереження звучності голосу. Гомер, давньогрецький поет, згадував у «Іліаді» цю рослину. У середньовіччі порей, в поєднанні з селерою, використовували як афродизіак.
«Перловою» цибулю-порей називають за перламутровий відблиск білих лусочок її стебла.
Цибуля-порей – дворічна холодостійка рослина. У перший рік утворює довгу білу цибулину циліндричної форми (несправжнє стебло). На другий – формує високий квітконос з рожевим суцвіттям у вигляді кулястого зонтика. За смаком набагато ніжніше за ріпчасту. Вирощують порей заради вибіленого стебла – «ніжки», яка утворена частинами листових пластин, що охоплюють одна одну і поступово переходять в зелень.
Для здоров’я
Крім вітаміну С, порей містить велику кількість фолієвої кислоти і бета-каротину, багато солей калію, натрію, кальцію, також мікроелементів – заліза і марганцю, має сечогінну властивість, антиоксидантну, антибактеріальну і фітонцидну дію. Рекомендується вживати при ревматизмі, ожирінні. Порей стимулює діяльність нирок і успішно застосовується проти каменів у нирках, покращує діяльність органів травлення, збуджує апетит. Хто часто вживає цибулю-порей, у того не буває тромбозів. Крім того, порей прекрасно підходить як частина низькокалорійної дієти. У 100 г продукту міститься всього 33 кілокалорії. Порей ще відрізняє від інших видів цибулі низький вміст ефірних олій, що особливо цінується при дієтичному харчуванні.
Засоби для лікування ангіни
Приготувати сік з цибулі-порею і розвести теплою кип’яченою водою в співвідношенні 1:1. Полоскати горло кілька разів на день.
Для краси
При регулярному вживанні порею сповільнюється процес старіння, поліпшується колір шкіри, волосся стає пишним і блискучим.
Маска для жирної шкіри
До 1 ст. ложці подрібненого листя порею додають по 1 ч. ложці меду і оливкової олії. Накладають на шкіру обличчя на 10 хвилин і змивають теплим зеленим чаєм.
Для їжі
Цибулю-порей можна використовувати по-різному: в сирому вигляді та у салатах, у відвареному, смаженому і тушкованому – як гарнір для рибних і м’ясних страв. Крім того, що вона важлива як овоч для супу, цибуля-порей також ідеально підходить для приготування гратену, відкритих пирогів та навіть конфітюру.
Цибулевий суп-пюре
Щоб приготувати цей суп, знадобиться небагато часу, а страва вийде ситною і смачною.
Розтопити в каструлі з товстим дном 80 г вершкового масла і злегка обсмажити 1 головку подрібненої ріпчастої цибулі. Потім додати 400 г нарубаної кільцями цибулі-порею і ще пасерувати не більше 5 хвилин. Після чого 500 г картоплі нарізати кубиками середнього розміру і покласти до цибулі. Влити 1 л бульйону, посолити, поперчити за смаком і варити до готовності. Суп збити в блендері з 200 мл 30%-вих вершків до пюреподібної консистенції. При подачі приправити зеленню кінзи або петрушки і дрібно нарізаною зеленою цибулею. Гарнір до цибулевого супу повинен бути гарним і доповнювати його аромат. Сирні тости Мельба чудово збагатять цю страву.
Вирощування
У районах з довгими теплими періодами можна вирощувати порей прямим посівом в ґрунт ранньою весною. Для отримання ніжної та соковитої зелені перед посівом вносять перегній, а в період вегетації підживлюють рідкими добривами. У більш холодних районах цибулю-порей краще вирощувати розсадним способом, використовуючи для цього ящики або парники. Висаджувати розсаду треба у віці 50-60 днів при настанні теплих днів з кроком між рядами 15 см, в ряду – 8-10 см.
Особливий прийом – «біління ніжки». Для цього рослини підгортають внизу, щоб ніжка не зеленіла на відкритому повітрі, а була білою, що надає їй м’якого і делікатного смаку.
У цибулі-порею немає періоду спокою, до глибокої осені вона утворює все нове й нове листя. До того ж це дає можливість дорощувати її в теплицях і в будинку.
Прибирають цибулю-порей по мірі необхідності. Для зимового зберігання коріння потрібно зрізати на 2-3 см від денця, а листові пластинки видалити. Добре зберігається в погребі у вертикальному положенні 2-3 місяці.
Знаючи про багато переваг цибулі-порею, не забудьте відвести для неї грядку на вашому городі.
Сорти
Ранній термін дозрівання
Колумбус. Сорт високоврожайний з рівним потужним несправжнім стеблом і світло-зеленим листям. Довжина рослини досягає 60 см. Ніжка зі слабовираженою цибулиною діаметром до 6 см. Використовується в свіжому, вареному, сушеному, тушкованому і смаженому вигляді.
Голіаф. Один з найбільших сортів. Маса однієї рослини досягає 200 г. Листя напівприпідняте з середньою довжиною і шириною. Стеблова частина має діаметр 5-6 см. Цінується за високу врожайність ранньої продукції.
Криптон F1. Гібрид цибулі-порею з хорошою вирівняністю за діаметром, висотою і однорідністю. Адаптований для різних умов вирощування. При термічній обробці не втрачає смакових якостей.
Середньостиглі
Переможець. Листові пластини середньої ущільненості, сіро-зелені без антоціанового забарвлення з легким восковим нальотом. Довжина щільної вибіленої частини – 15-18 см, діаметр – 4 см. Рекомендується використовувати в свіжому вигляді та в домашній кулінарії.
Осінній мамонт. Старовинний англійський сорт. У рослин віялоподібне синьо-сіре листя і довге стебло (38- 51 см) з відмінним смаком. Добре зберігається протягом тривалого періоду.
Болгарський велетень. Рослина середньої висоти з сіро-зеленим потужним листям з блакитним відтінком. Розташування листя рихле. Вибілена частина діаметром 4-5 см становить 45 см. Широко використовується в домашній кулінарії.
Пізній термін дозрівання
Елефант. Рослина високопродуктивна, потужна, висотою 65-85 см. Листові пластини широкі, синьо-зеленого забарвлення, вибілена стеблова ніжка має довжину 15-25 см.
Аляска. Сизо-зелене листя покрите восковим нальотом, розташоване по черзі. Стебло коротке, потовщене в нижній частині.
Людмила КУРГАН.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Терен – альтернатива сливі
- Есхінантус – рослина з характером
- Агрус – колючка зі смачними ягодами, яка вимагає уваги
- Якон – перспективна бульбова культура
