Розкажіть про вирощування травоїдних свиней:
в’єтнамських, корейських, угорських та інших.
В. В. АНТОНЮК, c. Тінашів,
Тульчинський р-н Вінницької обл.
Зміст
- Азіатська вислобрюха
- Угорська мангалиця
- Годування свиней
- Хвороби і боротьба з ними
- Особливості догляду
Шановний Василю Васильовичу! Травоїдні свині налічують кілька порід. Але на нашій території найбільш поширені – в’єтнамська, корейська та угорська мангалиця. Причому в’єтнамська і корейська – це дві породні лінії азіатської вислобрюхої травоїдної свині. Просто представники цієї породи були одночасно завезені з В’єтнаму і Кореї. Інформація, що свині корейської породи більші і швидше набираю вагу, не зовсім достовірна. Окремі особини можуть бути більшими, але це скоріше залежить від умов їх утримання.
Також існує відгалуження від азіатської породи – карликові свині або, як їх ще називають, міні-піги, або китайська свиня. Але їх в основному утримують в якості чарівних домашніх вихованців.
Азіатська вислобрюха
М’ясо цих свиней надзвичайно смачне – соковите, ніжне. Прошарок сала всього 2-5 см, але воно більш ніжне, ніж у європейських порід, з прошарками м’яса. Характерні невеликі ребра, що нагадують каркас кролика. Склад свині – беконний. Характерні широкий тулуб і грудна клітина, короткі ніжки, обвисле черевце.
Свині цієї породи дуже швидко ростуть. Самки стають статевозрілими вже в 4 місяці, самці – в 6. Через півроку тварину можна пускати на м’ясо. Вага свині в цьому віці близько 50- 70 кг – залежно від умов утримання. До 7-8 місяців тварина досягає в середньому 80 кг живої ваги. Вважається, що корейський різновид породи за цей період може досягти 120 кг.
Азіатські свинки мають дуже добру вдачу, вони відрізняються спокоєм навіть в період вигодовування потомства. Також для цієї породи характерні охайність (вони завжди відрізняють спальне місце від «туалету»), хороший імунітет, непогана холодостійкість. До недоліків породи можна віднести боязнь протягів і простудних захворювань, потребу в територіях для випасу і високу вартість поросят.
Угорська мангалиця
Ця порода була виведена в Угорщині на початку ХІХ століття. Мангалиці великі, масивні, з великими животами. Характерною особливістю породи є рясний вовняний покрив. На зиму шерсть скручується в забавні завитки. У поросят до місяця на спині є смуги, як у диких кабанів. «Відміткою чистокровності» можна вважати темну пляму по краю одного вуха. Також для породи властива весняна линька.
М’ясо мангалиць нежирне і соковите, сало має відмінний смак. Саме з сала цієї породи готують такі знамениті страви, як хамон, лардо та ін. Від мангалиць отримують відмінну мармурову свинину.
Особливістю догляду за угорськими свинями є їх потреба до напівкочового існування. Тварини повинні цілий рік мати можливість рухатися – на пасовищі, у вольєрі. Для мангалиці ідеально підходить вигул в лісистій місцевості.
Годування свиней
Звичайно, інформація про те, що свиням цих порід достатньо трави і сіна, не відповідає дійсності. У раціоні вислобрюхих повинні бути присутніми поживні корми на основі зернових. Комбікорми або зерно змішують з висівками і дають свиням вранці і ввечері приблизно по 0,7- 0,8 л банки на одну особину. Взимку у свинок повинен бути ще й щільний обід із зерна або комбікормів. Суміші з пшениці і ячменю повинні становити 60-70% раціону.
Траву, сіно, падалицю, кабачки, моркву, буряк, картоплю можна давати досить багато. Але намагатися не перегодовувати тварин. Це може погано відбитися на їх самопочутті. У сирому вигляді горох, кукурудзу, овес можна давати не більше 10% від усього добового раціону. Корисні для свинок і каші із зернових. Вони благотворно позначаються на травленні тварин. Під час вигулу свині із задоволенням ласують корінцями, жолудями, каштанами, травою.
Не можна забувати і про воду. Поїлки завжди повинні бути наповнені чистою водою. Корисно періодично додавати в корми риб’ячий жир і полівітаміни (дозування уточнювати в анотації).
При нормальному годуванні травоїдні свині набирають від 700 г на добу.
Хвороби і боротьба з ними
Травоїдні породи мають відмінний імунітет, але все ж іноді страждають від таких захворювань, як сальмонельоз, свиняча пика, чума. Сальмонельоз найчастіше уражає поросят до 4-5 місяців, якщо вони знаходяться в умовах антисанітарії або отримують неякісні корми. Недугу лікують Тетрацикліном і Левоміцитином (30 мл на 1 кг ваги 2 рази на добу). Свинячою бешихою хворіють в основному свинки до року. При цьому необхідна спеціальна сироватка і антибіотики, які повинен призначати ветеринар. Чума – хвороба невиліковна. Після падежу тварин спалюють.
Для профілактики гельмінтозу свиням регулярно потрібно давати протиглисні препарати.
Якщо свинка застудилася, її потрібно відсадити на карантин і проводити профілактичне лікування. А приміщення, в якому вона перебувала, продезінфікувати спеціальними засобами (продаються в спеціалізованих аптеках).
Особливості догляду
В цілому травоїдні свині невибагливі. Головне, забезпечити їх відповідним харчуванням і чистою водою, вчасно прибирати у вольєрах і берегти вислобрюхих від протягів. Важливо пам’ятати, що при безвигульному утриманні у свинок збільшується приріст сала, як і при перевищенні вмісту зернових в кормах.
Взимку потрібно забезпечити свинкам тепле приміщення і хорошу підстилку. Особливо це відноситься до поросят – у них практично відсутній жировий прошарок. У перші 2 тижні життя поросята повинні знаходитися в приміщенні, в якому температура не менше 27°С.
Наталія ШАПОВАЛ.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Догляд за приплодом молодняка взимку: козеня, теля, порося
- Як вибрати здорового порося
- Знайомтеся, це – падуан золотий!
- Цесарки: вигідне вкладення
