Цитата номера
Коли батьки трудяться,
а діти насолоджуються життям –
онуки проситимуть милостиню.
Японське прислів’я.
Моя перша вчителька любила повторювати слова, які запам’яталися на все життя: «Сіяти розумне, добре, вічне потрібно навіть тоді, коли сієш, сієш, сієш, а воно – не сходить!» Ставитися до них можна по-різному, але в тому, що вона була тисячу разів права, я не сумніваюся і зараз.
А згадалися вони мені не просто так, а з нагоди. Сусідка моя – людина хвороблива, недавно перенесла інфаркт, а тут ще й коронавірус підметушився, доповнивши її букет різних болячок. Звісно, що в ситуації, яка склалася, їй категорично заборонили перебувати на сонці, всякі фізичні навантаження, порекомендували дотримуватися щадного режиму, менше хвилюватися. Але рекомендації давати легко, складніше з їх виконанням. Особливо, якщо живеш в приватному будинку, маєш сад-город і якесь господарство. А так як сусідка – людина відповідальна в усіх відношеннях (тільки не до власного здоров’я), старого гарту, то і на рекомендації лікарів дивиться крізь пальці – присадибна ділянка для неї – все! Вона завжди була у неї в ідеальному порядку, тому як же тепер від неї відмовитися?! Ось, незважаючи на всі заборони, щодня товчеться на дворі: то картоплю поливає, то помідори пасинкує, то траву вириває на грядках, то з квітами (а вони у неї практично скрізь!) розмовляє…
– А де ж ваші помічники? – не втримався і запитав.
– На самоізоляції, – з властивим їй почуттям гумору відповіла вона. – Чоловік за телевізором, а онук зі смартфоном. Хто ж по такій спеці буде працювати? Нехай відпочивають!
Зізнаюся, від такої відповіді навіть сторопів.
– Вас хто ж пожаліє?
– А що мене жаліти? – у свою чергу відповіла сусідка. – Чого бути, того не минути! І, як ні в чому не бувало, продовжила возитися на грядці.
І подібні приклади, на жаль, не поодинокі, а скрізь і всюди. Літо в розпалі, турбот у кожного власника присадибних ділянок і дач по вуха, а придивіться, хто нині на них працює? Правильно, дорослі! В основному дідусі та бабусі. Дітей і онуків практично не побачиш, хоча заняття в школах і вузах давно закінчилися, канікули в самому розпалі. Думаю, посильна допомога дорослим з боку спадкоємців була б незайвою, та й самим пішла б на користь, адже робота на свіжому повітрі – це не тільки виховання відповідальності, а й загартовування організму. Плюс – свіжі вітаміни завжди під рукою. Вирощені власноруч, екологічно чисті.
Ні, я не закликаю виходити на грядки в спеку, обливатися потом на сонці. Але, думаю, годинку-другу вранці або на заході дня покопатися в саду або на городі не тільки корисно, але і приємно. Як для душі, так і для тіла. І з користю для справи.
«На заході загострюються почуття: подвійно яскравіше здаються фарби, – як би на підтвердження моїх думок пише читачка В. П. Обихвіст з м. Бердичів Житомирської області. – Серце завмирає від розчулення, поетичні рядки так і струмують ззовні – і нічого з цим не поробиш. А якщо ще поруч і лунають дитячі голоси, то про втому забуваєш, а всяка робота – в радість!»
Зворушив і лист Г. В. Заболотної з с. Любимівка, Солонянського району Дніпропетровської області: «Хотілося б після виходу кожного чергового номера «Хазяїна», щоб вчителі в школах починали урок з прочитання дітям «Діалогу з читачем». Адже скільки там мудрого, корисного і потрібного! Думаю, такі бесіди з дітьми виховували б у них почуття відповідальності за долю України, прищеплювали любов до рідної землі, навколишньої природи. Адже педагогам і готуватися ні до чого не треба: що ні «Діалог» – то окрема тема для розмови, в якій прості життєві істини викладаються доступною, зрозумілою і образною мовою. Це пішло б тільки на користь підростаючому поколінню».
Безглуздо оскаржувати мудрі думки, особливо якщо вони від душі. Головне, щоб їх почули ті, кому вони адресовані. Тому потрібно постаратися, щоб благодатне літо не перетворилося для улюблених чад на низку нудних буднів. А це можливо, тільки якщо для дитини (незалежно від віку) знайдеться справжня і відповідальна справа. Неважливо яка. Нехай вона стане джерелом безцінних відкриттів, придбання необхідних навичок, справжнім навчальним майданчиком осягнення життя.
Володимир Заїка,
редактор всеукраїнського тижневика «Хазяїн».
Передплата
На будь-який смак
Що потрібно вашому саду і городу? Як вижити в умовах кризи і коронавірусу? Не піддатися паніці та знайти потрібне для себе заняття? Де знайти насіння і саджанці, що цікавлять, придбати вірних друзів та однодумців?
На ці та інші злободенні життєві питання вам допоможе відповісти вірний друг і незамінний співрозмовник – популярний і улюблений багатьма тижневик «Хазяїн». Передплатити наше видання можна з будь-якого місяця і в будь-якому поштовому відділенні України, а також на сайтах peredplata.ukrposhta.ua або hozjain.ua в меню «Передплата».
Передплатні індекси – 33817, 89102.
Вартість на місяць – 26,12 грн.
Редакція.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
