Цитата номера
Немала у нас родина,
Та молитва всіх одна:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні — весна.
Платон ВОРОНЬКО.
Так уже повелося, що Великдень святкує весь християнський світ, не залежно від конфесії. Правда, у кожного народу і віросповідання існують свої звичаї і традиції, що передаються з глибини століть, а також частування, які прийнято подавати у цей день на стіл. Ще з часів Стародавньої Русі Великдень відзначали широко, з розмахом, столи накривали щедро, а головними стравами, як і зараз, були паски, фарбовані яйця.
Що примітно, в цей день стиралися всякі класові відмінності, люди ставали ніби братами, наступала загальна благодать. Розмах великодніх народних гулянь пов’язаний з розговінням після тривалого Великого посту – періоду стриманості, коли всі свята, у тому числі і сімейні, переносилися на святкування Великодня. Його символами ставало все, що виражає оновлення – струмки, вогонь, зелень, а також особливо урочисті богослужіння, які проводилися, як правило, вночі.
Починаючи з великодньої ночі і всі наступні дні прийнято христосуватися, вітаючи один одного словами: «Христос воскрес!», на що слід відповідати: «Во істину воскрес!» При цьому належало тричі цілуватися. Такий звичай йде ще з апостольських часів: «Вітайте один одного святим поцілунком».
Після урочистого великоднього богослужіння у церквах і храмах освячують паски, яйця, а також все, що приготовлено до святкового столу. Віруючі дарують у цей день один одному писанки як символ чудесного Воскресіння Христового. За давнім переказом, що дійшов до наших днів, коли Марія Магдалина піднесла в подарунок імператору Тиберію яйце як символ Воскресіння Христового, правитель, засумнівавшись у цьому, виголосив, що яйце з білого не стає червоним, так і мертві не воскресають. І в ту ж мить на очах здивованих свідків яйце стало червоним!
Хоча яйця на Великдень нині фарбують в різні кольори, традиційним все ж є червоний, як колір життя і свята перемоги. А на всіх іконах, як відомо, воскреслий Христос оточений сяйвом у вигляді овалу. Ця фігура, близька за формою до яйця, означає диво або загадку, на відміну від правильного і симетричного кола.
З дитинства пам’ятаю, що ми з ровесниками, поки дорослі не повернулися з богослужіння, а по околицях не лунав мелодійний передзвін дзвонів – Благовіст, «христосувалися» фарбованими яйцями, розбиваючи по черзі різні їх кінці, так само як люди вітали один одного тричі в щоки. Бувало, після таких турнірів приносив додому з дюжину різнобарвних яєць, правда, щербатих.
Також серед дітвори влаштовувалися так звані «покатушки» – у кого яйце далі покотиться. А робилося це для того, щоб земля ставала родючою, давала щедрий урожай. На Україні у великодній понеділок хлопці обливають дівчат водою, а ті, у відповідь, «мстять» їм у вівторок.
Ще запам’яталася одна прикмета, що на великоднє свято, як і на Різдво, за столом повинна зібратися вся родина. У цей момент потрібно забути старі образи, відкинути всі погані думки і звички, об’єднатися, стати духовними братами і сестрами з близькими людьми. Якщо ж хтось із рідних з тієї чи іншої причини був відсутній за святковим столом разом із родиною, господиня відрізала для нього скибку паски, загортала її в рушник разом із трьома писанками і відкладала в святий кут до повернення додому.
Ось такі почуття і спогади викликає це свято і у дорослих, і у дітей. Весна, пробудження природи, радість загального оновлення. Смуток і печаль за тим, кого, на жаль, нема в цей день з нами. Але, як би там не було, життя триває. У цьому – суть і глибинний сенс Великодня.
Дивились ангели з небес,
Та радо сонечко світило.
«Христос воскрес! Христос воскрес!» –
І це всім додавало сили.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
