Цитата номера
Ґрунту щедрого радісний крик –
Розжеврілого перцю стручок,
Ти, я думаю, землю пропік,
Із якої явився, як чорт.
Н. Матвеєва.
У кожного з нас – свої пристрасті, відображені у відомій приказці: «На смак і колір – товаришів немає». Особливо зримо це проявляється в непогожу пору року. Ось і зараз, коли настав сезон застуд і навали грипу, більшість з нас борються з цими недугами усіма відомими і доступними засобами: хто відразу ж біжить в аптеку, а хто дістає із загашників бабусині рецепти. У хід йдуть мед, парне молоко, лікарські рослини і ягоди.
Всі засоби хороші, якщо дістануть кашель, ломота в суглобах, підвищена температура. З дитинства пам’ятаю, що покійні батьки і багато односельців виганяли хвороби звичайним пекучим перцем: постійно їли його з борщем, супом, іншими продуктами і, що дивно, практично ніколи не хворіли, а про грип навіть і не чули. Підтверджую це і власноруч, тому що за всі шкільні роки простудним захворюванням жодного разу не піддавався, в лікарні не лежав і ні одного уроку з цієї причини не пропустив. Хоча, звичайно, і дуже хотілося. І це при тому, що і сніг часто їли, і бурульки взимку замість льодяників були.
Що ж такого особливого в звичайному червоному пекучому перці? «Іноземець» за походженням, він, тим не менш, став більшості городникам за співвітчизника, бо знайшов в Україні благодатний ґрунт для свого росту, а також вдячних споживачів. І тепер рідко в якому сільському будинку або міській квартирі не висить на кухні в’язка пекучих густо-червоних сухих перчин. Багато господарів його консервують, в такому вигляді він навіть ще краще.
Стручковий перець належить до родини Пасльонових, а наукова назва самого плоду звучить як «фруктус капсиці». А яка прекрасна і різноманітна гамма кольорів: від яскраво-червоного до чорно-фіолетового. Звичайно, овоч цей специфічний і у великих кількостях його не вживають. Принаймні, у нас. Хоча в багатьох східних і південних народів пекучий перець – улюбленець кухні і присутній практично у всіх стравах і соусах, крім, хіба що, десертів. Про це навіть є прекрасні вірші:
Орден кухні,
Герб комори,
Східних страв
вогненний стяг.
У зв’язку з цим згадався кумедний випадок з туристичної поїздки у Болгарію ще в радянський час. Якось за обідом звернули увагу на місцевого водія автобуса, який возив нас на екскурсії і який апетитно хрустів маленькими червоними перчиками, які йому послужливо подавали в келиху офіціанти в очікуванні першої страви. Гід, який побачив наші захоплено-заздрісні погляди, зрозумів їх в буквальному сенсі і попросив офіціантів подати такі ж перчини всім бажаючим. Правда, з’їсти хоча б маленький шматочок таких вогняних ласощів змогли лише деякі сміливці – настільки пекучо-гірким виявився запропонований делікатес.
Те, що перець корисний і застосовується в народній медицині багатьох країн світу, загальновідомо. Наприклад, в Мексиці відвар пекучого перцю вживають при лихоманці і водянці. Про його користь для людського організму згадується ще в Салернському кодексі здоров’я. В Україні ж пекучий перець, як вже згадувалося, дуже популярний при застудах. Здавна лікувалися перцем при деяких запаленнях – нефриті, циститі, простатиті, а також при геморої. Вважається, що настоянка з цієї «вогняної» рослини збуджує секрецію шлунка, хоча зловживання нею може спричинити підвищення кислотності.
Багато наших читачів вирощують пекучий перець не лише у відкритому ґрунті, але і на підвіконні, благо нині виведено стільки сортів і гібридів, що культивувати його можна цілий рік. І, природно, вживати з користю для здоров’я. Так що заведіть у себе вдома цю корисну рослину, застосовуйте з користю для справи, а, головне, ніколи не хворійте! Навіть у сезон застуд.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
