Цитата номера
Млинець – символ сонця,
червоних днів, гарних врожаїв,
ладних шлюбів і здорових дітей.
О. І. КУПРІН.
Останній місяць зими багатий народними звичаями, традиціями, обрядами, прикметами. Так, вже в перший день місяця наші пращури судили-рядили – якою ж буде весна? Якщо початок лютого погожий, то і весну чекай ранню, ясну, гожу. А раз так, то вже потрібно плуги ладити, вози поправляти, ремонтувати збрую літню та борону столітню.
Але, мабуть, найбільш відомий обряд на стику зими і весни це, звичайно ж, Масниця! Куди вже без неї?! Це свято шанують і стар і млад. В селі і в місті. І хоча походження цього обряду загубилося в глибоку давнину, відзначалася Масниця у всіх слов’янських народів. Причому, святкували її завжди з розмахом, цілий тиждень.
У старовину на Масницю існував звичай « кланятися млинцями», тобто з поклоном і добрими побажаннями пропонувати це традиційне частування родичам, друзям, знайомим, сусідам. Перший млинець випікався особливо тонким – таким, щоб через нього можна було подивитись на світ і, згадуючи своїх близьких, які відійшли в інший світ, побачити їх добрі обличчя.
А тим часом перші масничні пісні лунали по всій окрузі, село до села в гості йшли і їхали, щоб, як кажуть, і себе показати, і на інших подивитися.
Народні гуляння тривали весь тиждень. На другий день починалися всілякі ігри, хлопці і дівчата наряджали солом’яну ляльку або сніп у сорочку або сарафан, прив’язували ноги, вплітали в косу червону стрічку. І ходили по селу усім світом, біля кожного будинку зупинялися. Приспівували при цьому: «Без млинців – не Масниця, без пирогів – не іменини!», «Млинець – не клин, черева не розколе!»
Свято Масниці було пов’язане з культом нового сонця. Звідси і млинці – круглі, гарячі, золотисті – земне сонечко в кожному будинку.
Якщо зануритися в історичні аналогії, то можна з упевненістю сказати, що млинці вітчизняної кулінарії займають особливе місце. Вони однаково гарні і як сімейна буденна і святкова страва, і як гостьова – гості на поріг, і нате вам! З млинців модно спорудити навіть цілий обід – від закуски до десерту. Адже з чим тільки їх не готують і не їдять зі сметаною, маслом, сиром, м’ясом, рибою, грибами, овочами, яйцями, паштетом. А на солодке – з медом, варенням, згущеним молоком, фруктами, ягодами, горіхами…
Пам’ятається, у колишні часи (та й зараз теж) на проводах Масниці влаштовували не тільки лазіння по обледенілому стовпу за чобітьми, але і справжні змагання з… поїдання цих млинців. При цьому робилися чималі ставки і вигравалися неабиякі парі. Пригадую такий цікавий випадок, описаний в літературі, який нині сприймається як анекдот. Зайшов на масничний тиждень іноземець перекусити в шинок. Його увагу привернув огрядний чоловік, з вигляду купець. Він дуже спритно розправлявся з млинцями, які цілими горами то і діло підносили з кухні. «Це неймовірно, – здивувався іноземець, – просто людині стільки не з’їсти, він зараз лопне». Однак мужик зі смаком відправив в рот чергову порцію млинців і, витираючи серветкою губи, бадьоро промовив: «А тепер можна і пообідати!» У чужоземця при цьому мову відібрало.
Ось такі історії траплялися на Масницю. І сьогодні в міжнародному кулінарному реєстрі є окрема позиція – «млинці», а в ресторанних меню по всьому світу вони так і пишуть – «Blini».
Хоча будь-хто вам скаже, що якими б смачними вони не були в гостях, але немає нічого смачніше млинців домашньої випічки – тих, що з жару гіркою громадяться на столі. А у господинь в заначці завжди знайдеться неповторний рецепт. Кажуть, що нині відомо більше тисячі рецептів різного приготування млинців. Так що є простір для фантазії. Так що готуйте, насолоджуйтеся і святкуйте! Адже не за горами – черговий садово-городній сезон.
Народний календар
Зима з весною зустрічаються
- 10 лютого – Єфремів день. Запічник, Цвіркуневий заступник. В цю ніч домовик глумиться на подвір’ї, для нього ставлять кашу.
- 14 лютого – Трифона. Заклинають мишей, щоб не псували влітку скирти.
- 15 лютого – Громниці. Стрітення. «Покрова не літо – Стрітення не зима». Зима з весною зустрічаються. Відлига на Стрітення – провісниця худої і гнилої весни.
- 16 лютого – Симеона і Ганни. В цю ніч домовик «заїжджає» коней.
- 17 лютого – Миколи Студеного. Морози. Початок звіриних весіль.
- 19 лютого – початок Великого посту.
- 24 лютого – Цей день. «Прийшов Прохір та Влас – скоро весна у нас».
- 25 лютого Мелетія і Апексія. Протягом трьох днів виставляли на ранковий мороз зерно, яке призначалось для посіву: дасть кращий врожай.
- 28 лютого – Онисима Зимобора, Вівчарника. Окликання зірок.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Символ прийдешнього року
- Підгодуємо птахів
- Віримо в краще!
- Мотанка – лялька-оберіг, яка передається з покоління в покоління
