Комедіанти

Комедианты
Реклама

Читати російською мовою

Цитата номера
Песиміст — той,
хто говорить правду передчасно.
Сірано де Бержерак.

З киянином К. М. Ремізовським ми знайомі вже більше тридцяти років (родом він з Донецька). Дружимо досі і як колеги за професією, і як садівники-городники зі стажем. Ще до виходу на пенсію, Костянтин Миколайович купив земельну ділянку і побудував власними руками дачу недалеко від столиці, всерйоз зайнявся вирощуванням овочів, ягідних і плодових культур. Вільний час присвячує риболовлі та збору грибів, приготуванню домашніх вин. Загалом, нудьгувати не доводиться: і заняття знайшов до душі, і своє господарство – істотна підмога до пенсії, яка у нього, як і у більшості українців, не дуже. «Як відчував, що на схилі літ дача стане тією паличкою-виручалочкою, яка дозволить якось жити, – ділиться він своїми думками. – Та й «Хазяїн» свого часу багато чому навчив і підказав, як що вирощувати. Адже навичок роботи на землі у мене не було ніяких, тому що я людина – суто міська».

Як показує подальший розвиток подій, дача дійсно допомагає йому триматися на плаву. Як і багатьом іншим пенсіонерам, які мають власну земельну ділянку. Правда «без праці не виймеш і рибку зі ставка», але це вже інше питання.

А нещодавно мій товариш, не позбавлений почуття гумору, видав черговий спіч (скоріше, саркастичний), який я, звичайно, не міг залишити без уваги. І яким хочу поділитися з читачами газети «Хазяїн», які теж знаходяться в аналогічній ситуації, що і Костянтин Миколайович: «Так, як то кажуть, життя прожите не дарма. У дитячому садку і в школі я був розумник-декламант (для старших-декламатор), на студентській лаві – ленінський стипендіат, на роботі – лауреат премії комсомолу, в самодіяльності – дипломант республіканського конкурсу. А зараз я – СУБСИДІАНТ. Не знаю, правда, чий, швидше за все, кабмінівський. Але субсидіант законний.

Пройде час. І ось на мітингу, присвяченому 100-му траншу МВФ, вже мій нащадок почне свій виступ приблизно так: «Любі друзі! Мій дід був субсидіантом, мій батько був субсидіантом і я, як вірний нащадок їхньої справи, буду гідно продовжувати справу великого субсидіантства!»

Так, життя прожите не дарма. Але – марно. Хоча ні! Ще є можливість стати кредитантом ЖКГ»…

Все це було б смішно, якби не було так сумно. Скільки таких ось субсидіантів бідує в різних куточках України? А скільки просто махнули на цю жебрацьку подачку рукою, яку з кожним роком все зменшують і якої не так просто домогтися: у багатьох просто не вистачає сил і здоров’я бігати по інстанціях за довідками, що підтверджують твоє право на таку допомогу від держави.

«Складається враження, що чиновники свідомо ускладнюють оформлення субсидій, щоб нещасні пенсіонери і незаможні просто відмовлялися від бігу по бюрократичному колу, – сумно зауважує у своєму листі К. Д. Банчук з м. Балта Одеської області. – Це не тільки принижує, а й забирає останню віру в справедливість і гуманність нашого суспільства. Адже не секрет, що субсидіями безсоромно користуються багато з тих, хто має по кілька квартир, машини, дачі. А люди дійсно незаможні та нужденні домогтися цього не можуть».

Клавдія Дмитрівна не відкрила Америки: про це сигналізують багато наших читачів. Упевнений, що про такий стан речей знають і ті, хто займається оформленням субсидій. Але чи то закони у нас такі, чи то «розруха в головах» засіла настільки, що кінця і краю безпросвітному існуванню переважної більшості українців так і не видно.

«Я пропрацювала медсестрою понад п’ятдесят років, а пенсію заробила таку, що ледь вистачає оплатити комунальні послуги і купити необхідні ліки, а на харчування вже що залишається. Правда, залишається дуже мало, тому в супермаркети не ходжу, щоб не засмучуватися, купую тільки необхідне: хліб, картоплю, овочі, крупи, іноді побалую себе молочком або кефіром. Ось так і існую, – пише В. С. Гусіна з м. Васильків Київської області. – Ні на кого не ображаюся, ні на кого не сподіваюся. Тішу себе тим, що я не одна така».

Розрада це слабка. Залишається тільки одне, як писала Ліна Костенко:

Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити,
як належить…

Передплата-2022


Вирощуйте високі врожаї разом із «Хазяїном»!

Це кожному буде під силу, якщо вашим надійним порадником і другом стане улюблена багатьма всеукраїнська газета-енциклопедія корисних порад.

На наших сторінках ви знайдете консультації фахівців, досвід відомих садівників і городників України, новинки про нові сорти і технології, породи свійської птиці та тварин, цікаве читання для душі й інші захоплюючі та корисні матеріали.

Передплатити газету «Хазяїн» можна з будь-якого місяця і в будь-якому поштовому відділенні України. (Подробиці про передплату читайте в наших рекламних блоках у кожному номері газети).

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ